Сьогодні, 1 січня, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), скасувала норму, що наділяє її правом обмежувати імпорт електроенергії з Росії та Білорусі.

Відповідне рішення було прийнято на засіданні регулятора в грудні.

Таким чином, регулятор виключив з постанови № 766 від 8 квітня 2020 року пункт про анулювання аукціонів з розподілу міжнародних перетинів в частині імпорту-експорту електроенергії з країнами-не членами Енергетичної спільноти на час дії карантину.

Голова НКРЕКП Валерій Тарасюк зазначив, що повноваження регулятора щодо скасування аукціонів стали недійсними з початку наступного року відповідно до Закону.

Що цьому передувало
8 квітня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, скасувала аукціони, на яких розподіляється пропускна спроможність міждержавних зв’язків з Росією і Білоруссю на 2020 рік.

The post Україна більше не може обмежувати імпорт електроенергії з Росії та Білорусі first appeared on UA-IN.

Запис Україна більше не може обмежувати імпорт електроенергії з Росії та Білорусі спершу з'явиться на UA-IN.

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) встановила факти дискримінаційних і недружніх дій з боку Білорусі стосовно українських виробників сталевих прутків і вирішила впровадити спеціальне мито на імпорт цієї продукції з Білорусі розміром 16,08% від митної вартості. Про це зазначається в повідомленні комісії в газеті «Урядовий кур’єр».

«Спеціальне мито застосовується (…) до встановлення факту припинення Республікою Білорусь дискримінаційних і недружніх дій стосовно України», – ідеться в повідомлнні.

Згідно з ним, рішення МКМТ про впровадження мита набуває чинності через 7 днів від моменту цієї публікації.

The post Україна впровадить 16,08% спецмита на імпорт сталевих прутків із Білорусі first appeared on UA-IN.

Запис Україна впровадить 16,08% спецмита на імпорт сталевих прутків із Білорусі спершу з'явиться на UA-IN.

Третя найбільша роздрібна мережа Ізраїлю Rami Levy припиняє продаж та імпорт з України кока-коли в 1,5-літровій тарі з-за низької оцінки споживачами її якості. Про це пишуть «Вести Ізраїль»з посиланням на розслідування порталу Ynet.

«Ми припинимо замовляти 1,5-літрові пляшки української кока-коли. Поки що в магазинах є товарний запас, але в подальшому ми не будемо замовляти цей напій у великій тарі», – цитує видання заступника директора мережі Йосі Сабато.

Він додав, що Rami Levy продовжить продавати українську кока-колу в жерстяній тарі 0,33 л.

Мережа відмовляється від імпортованої з України кока-коли з-за частих скарг покупців на те, що за смаковими якостями український напій поступається кока-колі ізраїльського виробництва.

Українська кока-кола значно дешевша ізраїльської, але це є скоріше недоліком, ніж перевагою, вказує видання.

«Кока-колу ставлять на стіл, коли приходять гості і комусь може не сподобатися, що господарі замість ізраїльської газованої купили імпортну, дешевше», – пишуть «Вести».

Ізраїльська мережа почала закуповувати українську кока-колу після того, як кілька місяців тому Головний раввинат полегшив процес визнання кошерними низки популярних продуктів і напоїв, що імпортуються Ізраїлем.

Через низьку ціну імпортного українського напою Coca Cola Israel розпочала серію акцій, щоб захистити свою позицію на даному сегменті ринку.

«Паралельний імпорт кока-коли – явище не нове, йому вже кілька років. Але лише, коли ми почали продавати українську кока-колу, ринок по-справжньому заворушився, місцевий виробник скинув ціни. У виграші залишився покупець. Саме за це ми і боролися», – резюмував Йосі Сабато.

The post Ізраїль відмовляється від імпорту української кока-коли. first appeared on UA-IN.

Запис Ізраїль відмовляється від імпорту української кока-коли. спершу з'явиться на UA-IN.

Економічна турбулентність, пов’язана з пандемією і глобальною кризою, створить певні позитивні чинники, які підтримають український ВВП. Про це йдеться в Макроекономічному прогнозі-2020 від Mind, проведеному спільно з Центром економічних консультацій «Євростратегія».

Ось головні з них:

По-перше, падіння цін на пальне в світі, що також відбивається і на українському ринку, допоможе вітчизняним виробникам мінімізувати собівартість продукції. У дослідженні зазначається, що українська економіка є дуже енерговитратною, тому глобальне зростання цін на енергоносії, що спостерігалося протягом останніх років, було одним з ключових чинників зниження конкурентоспроможності українських виробників.

По-друге, завдяки коронавірусу корпоративний сектор України отримав доступ до додаткових трудових ресурсів. Згідно з дослідженням, закриття кордонів заблокувало трудову імміграцію, що посприяло насиченню кадрами внутрішнього ринку праці. При цьому вартість праці вперше за останні роки перестала зростати випереджальними темпами.

По-третє, через складну ситуацію, пов’язану з карантином, у країнах – торговельних партнерах України тимчасово було зупинено або обмежено виробництво широкого асортименту продукції, внаслідок чого істотно скоротився імпорт товарів. В Україні, йдеться в дослідженні, карантин зачепив в основному працівників сфери послуг, тоді як виробництво практично не зупинялося. Завдяки цьому, місцеві виробники зміцнили свої позиції на внутрішньому ринку.

Проте, як зазначається в Макроекономічному прогнозі-2020 від Mind, перераховані позитиви не компенсують економічних втрат, яких зазнає Україна цьогоріч, однак вони допоможуть згладити негативні тенденції. Завдяки їм країна уникне різкого падіння ВВП (понад 10%). І після досить глибокого падіння економіки в II кварталі, в III почне поступово відновлювати втрачені позиції.

The post Світове зменшення цін на пальне та скорочення імпорту завадять глибокому падінню ВВП України – дослідження Mind first appeared on UA-IN.

Запис Світове зменшення цін на пальне та скорочення імпорту завадять глибокому падінню ВВП України – дослідження Mind спершу з'явиться на UA-IN.

Логіка збору передбачає, що кожен власник смартфона чи телевізора завантажує на пристрій музику, фільми та електроні книги і безкоштовно їх споживає. Через це страждають автори контенту.

Для надання правовласникам винагороди імпортери техніки повинні включити у вартість товару збір за приватне копіювання і виплачувати його організації колективного управління (ОКУ), а вона виплачуватиме винагороду авторам.

Для початку імпортери повинні узгодити з ОКУ розмір збору з кожного виду техніки. Переговори з цього приводу почалися у квітні 2020 року, але результатів досі нема через кардинальні протиріччя між учасниками.

Імпортерів представляє Європейська бізнес-асоціація, яка вважає запропоновані тарифи пережитком минулого. ЄБА переконана, що запровадження збору дасть ще більше переваг продавцям нелегальної техніки.

ОКУ представлена Українським музичним альянсом та Всеукраїнською агенцією авторських прав. Вони стверджують, що в частині приватного копіювання система відрахувань існує у більшості країн світу.

Історія питання
Збір за приватне копіювання був введений в Україні у 2003 році в епоху аналогових пристроїв. Тоді відбувалося копіювання аудіо- та відеокасет, були відсутні технології прямої комунікації між споживачем та автором.

Якщо споживач робив удома копію касети і передавав її друзям, то автор зазнавав матеріальної шкоди. Відтак створювалися ОКУ, які стягували збори відрахування з аудіо- та відеокасет, а також з обладнання для копіювання. Потім ОКУ повинні були розподіляти ці кошти між авторами.
Згодом технології змінилися, проте збір залишився. У травні 2018 року парламент ухвалив закон про управління майновими правами. Документ пропонує сплачувати відсоток за потенційну можливість здійснення копії.

Якщо раніше купівля пустої касети означала, що на неї щось запишуть, то зараз придбання смартфона або телевізора не гарантує завантаження контенту.

Крім того, закон “оподатковує” звичайний офісний папір та копіювальні машини. Збір вводиться за можливість того, що за допомогою паперу чи копіювальної машини буде зроблена копія книги, і це завдасть матеріальної шкоди автору.

Мінекономіки наділило правом стягувати відрахування лише дві організації: УМА та ВААП. Перша буде стягувати винагороду із смартфонів, планшетів, ноутбуків і телевізорів, друга – з паперу та копіювальних пристроїв. Відомство також призначило переговори щодо встановлення тарифів винагороди.

Тимчасом далеко не в усіх країнах існує збір із смартфонів і телевізорів. Кожна країна сама вирішує, встановлювати такий збір чи ні. У п’ятьох країнах Євросоюзу цього збору нема. Збір з паперу існує лише в трьох країнах світу.

Позиція Європейської бізнес-асоціації
У Європейській бізнес-асоціації звертають увагу на кілька проблем.

1. Збір є пережитком минулого. Він вводився в епоху аналогових пристроїв, коли споживачі та автори не мали технічної можливості спілкуватися напряму.

2. УМА пропонує збільшити розмір збору в три-чотири рази. В асоціації вважають запропоновані ОКУ тарифи економічно необґрунтованими. Вони призведуть не лише до подорожчання легальної техніки і матеріальних носіїв, а й до подальшого викривлення конкуренції в галузі.

Введення збору з легального обладнання збільшить обсяги нелегального імпорту, частка якого за певними категоріями становить близько 30%.

3. Запропоновані тарифи спричинять подорожчання техніки для споживача.

4. У випадку з окремими категоріями носіїв – копіювальними приладами та папером – мова йде про введення нового “податку”, у логіці якого – гіпотетична можливість зробити копію книги та передати її іншому споживачеві.

5. Відповідно до дослідження компанії GfK, винятково легальні ресурси використовує лише кожен десятий українець. У той же час, згідно з директивою ЄС та законодавством України, відрахування з вартості обладнання є обґрунтованим, якщо споживач завантажує файл з легального ресурсу.

Завантаження авторських творів з нелегальних ресурсів заборонене і не є предметом цього регулювання. Тобто якщо споживач незаконно використовує контент, тут немає вини виробника техніки і брати з нього збір нелогічно.

6. 36% власників смартфонів, які переглядають відео та слухають музику, не використовують їх для зберігання файлів, і лише 15% користувачів електронних книг друкують книги на принтері. Відрахування ж хочуть стягувати з усіх легально ввезених або виготовлених не території України пристроїв та носіїв.

У коментарі для ЕП менеджер комітету побутової електротехніки Європейської бізнес-асоціації Вікторія Куликова звернула увагу на непрозорість принципів розподілу грошей, які збирають ОКУ. За її словами, ніхто не знає, які книги і скільки разів були скопійовані або скільки разів і куди були завантажені пісні.

“Організації, які збирають гроші з імпортерів електроніки, також збирають їх з телеканалів, радіостанцій та ресторанів. Зараз багато учасників згаданих індустрій оскаржують в судах акредитацію цих організацій”, – каже Куликова.

Коли буде встановлений тариф
Переговори між імпортерами та ОКУ про розмір тарифів призупинені до завершення карантину на прохання Європейської бізнес-асоціації.

ЄБА запропонувала зупинити дію закону до кінця 2020 року через економічну кризу, від якої страждають імпортери і продавці побутової техніки.

В УМА виступають проти цього, оскільки, за словами представника організації, від кризи страждають також автори та виконавці.

Отже, збори з імпортної техніки і паперу в Україні поки що не діють.

The post Уряд вводить “податок” на смартфони, планшети, телевізори та папір: що тепер буде first appeared on UA-IN.

Запис Уряд вводить “податок” на смартфони, планшети, телевізори та папір: що тепер буде спершу з'явиться на UA-IN.

Сума експорту української агропродовольчої продукції за січень-квітень 2020 року становить $7,5 млрд, що на 6% більше в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року; сума імпорту зазначеної продукції становить $2,2 млрд, що на 14% більше, ніж за січень-квітень минулого року. Про це повідомляє пресслужба асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) у Facebook.

«Зовнішньоторговельний баланс агропродовольчої продукції склав $5,3 млрд, що свідчить про те, що Україна залишається нетто-експортером цієї продукції», – сказано в повідомленні організації.

Зазначається, що в порівнянні з січнем-квітнем 2019 року, у 2020 році частка експорту продукції АПК зросла в загальній структурі експорту з 43,1% до 46,5%. Частка імпорту продукції АПК в загальній структурі імпорту зросла з 10,3% у 2019 році до 12,8% у 2020 році.

Україна збільшила експорт продукції АПК на 6% та імпорт на 14% цього року
Як повідомлялось, експорт українського цукру в квітні зменшився більше ніж удвічі минулого місяця, вітчизняні виробники експортували 9,1 тис тонн цукру в квітні проти 19,6 тисяч тонн у березні.

Україна готова ввести заборону на експорт пшениці, якщо його обсяг перевищить узгоджений з трейдерами рівень.

The post Україна збільшила експорт продукції АПК на 6% та імпорт на 14% цього року first appeared on UA-IN.

Запис Україна збільшила експорт продукції АПК на 6% та імпорт на 14% цього року спершу з'явиться на UA-IN.

«Західна нафтогазова компанія» та «Євростандарт» у кінці квітня відновили імпортні поставки автомобільних бензинів із Росії. Про це повідомляє галузеве видання enkorr з посиланням на дані дослідження «Консалтингової групи А-95».

«Бензин марки А-92 був доставлений в Україну залізницею з Московського НПЗ компанії «Газпром нефть». В кінці квітня – на початку травня ЗНГК оформила імпорт близько 400 тонн бензину, «Євростандарт» – 115 тонн», – сказано в повідомленні.

Зазначається, що 4 травня ЗНГК почала пропонувати А-92 Московського НПЗ в дрібнооптовому сегменті з нафтобази в місті Васильков Київської області.

За даними «Консалтингової групи А-95», останній раз поставки бензинів із Росії в Україну залізницею здійснювалися в 2016 році, тоді за підсумком року було поставлено близько 22000 тонн (трохи більше 1% від балансу ринку). Зазначається, що того року практично всі поставки здійснювалися з Орської НПЗ компанії «Орскнефтеоргсинтез», що входить в групу «Сафмар» Михайла Гуцерієва. Найбільшими імпортерами тоді виступали також ЗНГК (18000 тонн) та «Євростандарт» (4000 тонн).

Разом із автомобільним бензином ЗНГК та «Євростандарт» наприкінці квітня почали імпортувати дизельне пальне виробництва Московського НПЗ «Газпром нефти». За даними експертів, після 2016 року поставки ДП із Московського НПЗ в Україну не фіксувалися.

Нагадаємо: баланс дизельного палива в першому кварталі 2020 року склав 1,387 млн т, що на 1,5% менше, ніж за аналогічний період 2019 року (1,408 млн т), це перший випадок квартального зниження балансу ринку з 2015 року.

The post Україна вперше за чотири роки імпортувала бензин із Росії first appeared on UA-IN.

Запис Україна вперше за чотири роки імпортувала бензин із Росії спершу з'явиться на UA-IN.

Як пише “Цинічний Львів” про це йдеться у сюжеті “ТСН.ТИЖДЕНЬ”.

На Закарпатті у селі Заріччя чи не в кожному дворі по парі стометрових теплиць. З них перша молода капуста та огірки традиційно роз’їжджалися ринками західної України. Та не цього року. Ігор Садвар має п’ять соток вже стиглої капусти. Вона мала б забезпечити піврічний дохід двох родин та майбутній урожай перцю, вирощений на цьому ж місці.

“От перець, в принципі, розсада така, що можна було б висаджувати. Але як, коли нема збуту на капусту. Ми чекаємо, коли це можна забрати. Знову зорати, переробити землю”, – каже фермер.

Однак через карантин посипалась система, відпрацьована десятиліттями. Тут у Заріччі цього ніхто не чекав. Бо свої теплиці селяни почали закладати ще в листопаді, коли про COVID-19 ще й не чули. Але у квітні, коли прийшов час зрізати ці тонни капусти, з’ясувалось – везти її нікуди.

Наслідки всі відчули дуже швидко. За умов, коли працювали лише супермаркети або гуртові ринки, ціни на ранні овочі посипались. Якщо торік у квітні перша капуста продавалась по 35 гривень, цього року за неї виробнику давали максимум 10. Така ж ситуація з редискою та огірками. Тож селяни постали перед непростим вибором між поганим варіантом та ще гіршим: або здати городину нечисленним перекупникам за безцінь, або залишити гнити врожай у теплицях. Бо цей товар має дуже короткий термін придатності.

Наслідки першими відчули жителі міст – в супермаркетах засилля імпорту. Наскільки він підскочив, легко побачити з даних митниці. Цього року в Україну завезли втричі більше огірків ніж торік, у два з половиною рази більше капусти і цибулі. Тобто ми гривнею підтримували албанських, македонських, азербайджанських фермерів. І це в той час, коли ці самі овочі перезрівали в закарпатських, херсонських чи вінницьких теплицях. Виявилось, що звичайний базар – недооцінений у високих кабінетах канал збуту. І це вивело на трасу аграріїв Півдня.

Крики з траси біля Херсону донеслися до столичних високих кабінетів. І змусили чиновників терміново переглянути свої рішення щодо ринків. Вже втретє. Цієї п’ятниці мали відновити роботу близько тисячі таких торгових майданчиків по всій країні. Вимоги для них точно такі самі, як і для супермаркетів: вимірювання температури, санітайзери на входах, не більше одного покупця на кожні десять метрів, між продавцями відстань у три метри і дезінфекція території кожні три години. І контролюватимуть все це представники Держпродспоживчслужби. Якщо щось піде не так – штраф і закриття.

І ось тут закрадається великий сумнів щодо виконання оцих вимог. Один з найбільших в України гуртових ринків на Херсонщині – аби працювати, тут дотримувались усіх карантинних вимог ще до того, як це стало нормою. Але його закрили на цілий тиждень, чим спричинили справжню паніку серед аграріїв, аргументувала місцева влада “19 зауваженнями організаційного та інвестиційного плану”. Що це за зауваження інвестиційного плану? Які і як можна вимагати інвестиції від тих, хто сам потребує негайної помочі. З’ясувалось, що одна з вимог – це проведення додаткового водопроводу та Інтернету в одній з будівель на ринку. І це просто виглядає як мародерство під час кризи. Свого підлеглого спробував виправдати голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв та спихнути провину на самих базарників.

“Що стосується зауважень, які, як ви сказали, інвестиційні, певним чином треба було забезпечити підведення додаткової води. Для того, щоб забезпечити унеможливлення розповсюдження COVID-19 на території цього ринку. Ми працювали, щоб виробники відчували турботу з боку влади і могли активно реалізовувати свою продукцію”, – стверджує Гусєв.

Однак турботи влади мешканці Херсонщини не оцінили – вийшли на вулиці. За різними оцінками, в той час, поки влада, центральна і місцева, гралася з закриттям та відкриттям ринків, селяни втратили до третини свого врожаю. І це теж матиме наслідки. Однак, міністр економіки, торгівлі і сільського господарства Ігор Петрашко катастрофи для держави в цьому не бачить.

“Якщо норми не будуть виконуватися, вони будуть закриватися, штрафуватися. Ми звернем увагу на “інвестиційні норми”. Ми не вважаєм, що це було дуже катастрофічно для економіки, враховуючи, що ми швидко ухвалюємо рішення про відкриття. Те, як зараз ми реагуємо по відкриттю, воно теж є правильним. Я не вважаю що воно було запізніле”, – каже Петрашко.

Втім, так не вважають ані на Херсонщині, ані в Закарпатті. Найголовніше в цій історії – втрачений час. Городина, що опинилась на смітниках або була продана за три копійки, це втрата обігових коштів аграріїв. Це означає, що в теплицях в селі Заріччя на наступний виробничий цикл не стане грошей. Менше грошей – менше городини. А для містян це знов означає імпорт і вища ціна. А для держави втрата ВВП і вивіз валюти з країни. Ми просто всі стали біднішими і це в кращому випадку.

Тут на допомогу могла б прийти влада, яка б організувала розрізнених фермерів, запропонувала їм кооперацію та вихід на супермаркети. І тут важка і неповоротка державна машина має зробити вибір: чиїх виробників підтримувати – наших чи закордонних. І те, на чий бік вона стане, ми можемо легко зрозуміти, пішовши в магазин.

The post Тонни дбайливо вирощених овочів на смітниках: українські фермери вимушені знищувати урожай, поки супермаркети торгують імпортом (ВІДЕО) first appeared on UA-IN.

Запис Тонни дбайливо вирощених овочів на смітниках: українські фермери вимушені знищувати урожай, поки супермаркети торгують імпортом (ВІДЕО) спершу з'явиться на UA-IN.

Росія відновила постачання антрацитового вугілля на Луганську ТЕС. Про це повідомляє LIGA.net із посиланням на дані пресслужби «ДТЕК Енерго».

«1 квітня ДТЕК Луганська ТЕС перейшла на спалювання вугілля. Поставки вугілля з Росії на адресу станції були відновлені в середині березня. Станція працює на вугіллі марки антрацит, яке не видобувається в Україні», – повідомили компанії.

ТЕС працює 1 енергоблоком і через блокування Росією поставок вугілля на станцію з липня використовувала природний газу для виробництва електроенергії. Борг Луганської ТЕС за газ перед державою перевищує 1 млрд грн.

Луганська ТЕС – єдиний виробник електроенергії в області. Входить в структуру енергохолдингу ДТЕК Ріната Ахметова. Станція може отримувати вугілля тільки з території РФ, оскільки залізничних під’їздів до електростанції по контрольованій українською владою території немає. На їх будівництво, за підрахунками «Укрзалізниці», буде потрібно 10 млрд грн.

Нагадаємо: нещодавно усі десять шахт і допоміжних підприємств ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» припинили роботу.

Як повідомлялося, енергохолдинг Ріната Ахметова ДТЕК у 2020 році допускає зниження видобутку рядового вугілля своїми українськими компаніями до 30% в порівнянні з минулим роком.

The post Луганська ТЕС Ахметова відновила імпорт вугілля з Росії first appeared on UA-IN.

Запис Луганська ТЕС Ахметова відновила імпорт вугілля з Росії спершу з'явиться на UA-IN.