На цьому наголошує екскерівниця управління освіти Голосіївського району у місті Києві та вчителька Ірина Чернілевська-Бойко в інтервʼю ZN.ua. Вона запевняє, що поглиблене вивчення окремих предметів не вирішить усіх проблем середньої школи, проте збереже напрацювання, які є в українській освіті й довели свою ефективність.

Освітянка навела кілька аргументів щодо критичної необхідності збереження можливість для учнів поглиблено вивчати окремі предмети.

Восьмикласники та девʼятикласники вже більш-менш орієнтуються в тому, які предмети їм подобаються, що дається легше та що їм цікаво.

Цього, наприклад, не мали учні спеціалізованих шкіл, які існували до реформи НУШ, куди набирали дітей з першого класу.

За словами Чернілевської-Бойко, саме завдяки тому, що у восьмому класі підлітки вивчатимуть поглиблено предмети, їм буде легше обирати траєкторію навчання у старшій школі або закладі професійно технічної освіти. Таким чином, для дітей відкриваються можливості.

Програма НУШ має багато для слабких школярів, проте не передбачається навчання сильних.

Саме тому створення класів з поглибленим вивченням окремих предметів стане у пригоді у такому випадку. Адже діти, яким подобається певна дисципліна, можуть вивчати її більше, ніж пропонує усереднена шкільна програма.

Ба більше, саме в підлітковому віці в мозку дитини триває активне формування нейронних звʼязків, що сприяє успіху в навчанні. Тож важливо створити всі умови для розвитку дітей.

Освітянка нагадала, що в Україні немає цілісної державної програми для роботи з обдарованими дітьми, тож такі локальні рішення дуже важливі. Вона пояснює, що є ліцеї, які відбирають школярів для поглибленого вивчення предметів, і саме вони готують майбутніх олімпіадників.

З іншого боку існує проблема і з тими дітьми, які не встигають за програмою вже з початкової школи й навчаються разом з тими, хто біжить попереду них. Тому питання поглибленого вивчення окремих предметів потребує допрацювання, хоч і не вирішить усіх проблем у освіті.

Крім того, за словами Чернілевської-Бойко, проблема існує і в нових підручниках, які обіцяли зробити доступнішими для дітей. Натомість більшість з них виявилися передрукованими з незначними правками старими. Крім того, не узгоджені між собою й навчальні програми, що також призводить до складнощів.

Щоб розв’язати задачі з хімії у восьмому класі, потрібно знати дії зі ступенями (й це не просто квадрат чи куб), а на математиці їх вивчають пізніше.

Або, наприклад, на уроках природознавства в п’ятому класі діти повинні за два уроки навчитися розв’язувати три типи задач на масштаб, а на уроках математики з масштабом знайомитимуться в шостому класі.

Вектори у задачах із фізики в дисонансі з векторами на математиці, – пояснює освітянка.

Статтю прокоментував інший відомий педагог Віктор Громовий:

Під прапором НУШ продовжують утверджуватись у суспільній свідомості ідеї «сніжинковості» (нічим тендітне дитятко не перевантажувати в школі та вдома).

А на Заході в цей час утверджується прямо протилежний підхід: «Ми можемо робити важкі речі» (‘we can do hard things’).

Авторкою цього крилатого вислу є американська письменниця Гленнон Дойл (Glennon Doyle).

Ну не може людина бути щасливою від того, що просто байдикує, а до неї ставляться як до неповносправної. Треба дітям надати можливість відчути смак перемоги, отримати задоволення від: я це зробив!

The post На Заході протилежний «сніжинковості» підхід: освітяни розкритикували НУШ first appeared on UA-IN.

Запис На Заході протилежний «сніжинковості» підхід: освітяни розкритикували НУШ спершу з'явиться на UA-IN.

У рамках амбіційної реформи Нової української школи (НУШ), яка впродовж кількох років впроваджувалася в українських навчальних закладах, з 1 вересня 2025 року в українських школах припиняється практика існування класів із поглибленим вивченням окремих предметів для восьмих класів.

Такий крок уже викликав жваві обговорення серед педагогів і експертів, зокрема й серед таких, як Ірина Чернілевська-Бойко, яка в статті «Чому восьмі класи стануть випробуванням для реформи НУШ» поділилася своїми роздумами з приводу таких реформаторських змін.

Детальніше про те, що українським старшокласникам впровадили нову реформу освіти, інформує Дзеркало тижня.

Як зазначає Чернілевська-Бойко, на її думку, цей крок може мати негативні наслідки, адже саме в восьмому класі учні вже починають чітко усвідомлювати свої інтереси та нахили до певних предметів.

Це період, коли діти вже орієнтуються у тому, які предмети їм даються легше, а які викликають більше труднощів. Тому для розвитку таких дітей дуже важливо мати можливість навчатися поглиблено саме з тих предметів, що викликають у них найбільший інтерес та талант.

Саме тоді вони зможуть максимально реалізувати свої здібності та досягти значних результатів.

Одним із ключових аргументів авторки є те, що реформа НУШ зосереджена на підтримці слабших учнів, але не приділяє достатньої уваги розвитку обдарованих дітей.

Вона зазначає, що здібних учнів слід підтримувати та розвивати ще до того, як вони перейдуть на профільне навчання в старших класах.

Важливо, щоб вчителі мали змогу підтримати таких учнів, створюючи для них умови для розвитку, зокрема через класи з поглибленим вивченням окремих предметів.

Наприклад, це може бути клас, де учні, які мають сильні здібності до математики, можуть вивчати цей предмет на більш високому рівні, з більш складними завданнями та інтенсивним темпом навчання.

Ірина Чернілевська-Бойко підкреслює, що такі класні програми, орієнтовані на поглиблене вивчення, можуть стати основою для майбутньої профілізації учнів у старшій школі.

Вони дозволяють учням почати працювати на своєму академічному розвитку на ранньому етапі та обирати більш спеціалізовані напрямки для подальшого навчання.

Замість того, щоб пропонувати однакову програму для всіх, ці класи можуть стати потужним інструментом для розвитку інтелектуальних здібностей кожного учня.

Водночас авторка зазначає, що якщо Міністерство освіти та науки України не внесе корективи в плани щодо поглибленого вивчення окремих предметів, то наслідки можуть бути незворотними.

Зниження рівня спеціалізації та недостатня підтримка обдарованих учнів може призвести до втрат у розвитку талановитих дітей, що у перспективі негативно позначиться на освітній системі країни.

У своєму заключному коментарі Чернілевська-Бойко підкреслює, що відмовлятися від таких програм не можна, адже це не тільки питання якості освіти, але й питання майбутнього професійного та наукового потенціалу країни.

Тому важливим залишається питання, чи зможе система освіти знайти баланс між підтримкою слабших учнів і розвитком здібних, чи не втратить вона одного без іншого.

Як буде вирішено це питання – ще належить побачити, але, без сумніву, реформа НУШ потребує комплексного перегляду та уточнення, аби кожен учень, незалежно від рівня підготовки, міг отримати можливість для розвитку в тій сфері, де він найбільш талановитий.

The post Вже з 1 вересня: у школах цього не буде, і з кожним роком усі скасовуватимуть first appeared on UA-IN.

Запис Вже з 1 вересня: у школах цього не буде, і з кожним роком усі скасовуватимуть спершу з'явиться на UA-IN.

Звісно, як зазначає Лікарчук, багато проблем можна й потрібно пояснювати війною та сучасними непростими умовами роботи закладів освіти.

“Однак невивчені уроки попередніх реформ, відсутність роботи над помилками в контексті їх проведення обов’язково зумовили б появу тенденцій, загрозливих для успішного майбутнього НУШ”, – пише автор.

Про які уроки йдеться?
Перший урок
Згідно зі світовим досвідом, масштабні освітні реформи починаються з учителя. А в українських реаліях, навіть попри потужні декларації про роль і місце вчителя в реформуванні освіти, вчитель і вчителювання стали вторинними.

Реалізуючи програму НУШ варто було б насамперед вкладати кошти не у створення освітніх просторів і розфарбовування стін, а саме в людський капітал — у вчителів, пояснює Лікарчук. Однак цього не робили як і в часи перших освітніх реформ, так і зараз. До того ж, практично нічого не зроблено і для розгортання системи підготовки педагогів НУШ за спеціальними освітніми програмами у вищих навчальних закладах.

Другий урок
Другий урок стосується системи управління освітою. Для успіху НУШ, на думку Лікарчука, необхідна принципово нова система управління загальною середньою освітою, де кожна управлінська структура повинна мати чітко визначені законом повноваження, з яких 80% мають бути сервісними.

Третій урок
Третій урок, який НУШ мала б засвоїти з прикрого досвіду попередніх спроб провести реформи, стосується байдужості української спільноти до них. Тобто, як пояснює Лікарчук, суспільство здебільшого було й досі залишається байдужим до сутності освітніх реформ — задум цих реформ не “оволодів масами”.

Переважна більшість суспільства не розуміє, навіщо треба щось змінювати чи запроваджувати нове.

“І якби лише суспільство не розуміло. Запитайте вчителів, чи розуміють вони, для чого запроваджено нову систему оцінювання в базовій школі”, – зазначає автор.

На думку Лікарчука, реально новим в українській освіті мало б стати не нове тлумачення уже відомих постулатів радянської доби (такий “гріх” був у програм 1993 і 2002 року), не спроби “пересадити в український ґрунт” африканську (фінську, шведську, чеську тощо) освітні пальми, а саме формування та впровадження в практику ідей української національної школи, які б базувалися на кращому вітчизняному теоретичному та практичному досвіді.

“Дуже хочеться, щоби прикрий досвід провалу задуму реформ 1993 й 2002 року не повторився з НУШ. Занадто багато сподівань і ресурсів у неї вже вкладено. Є величезна кількість людей, включно зі мною, які підтримували й підтримують НУШ. Її потрібно рятувати. Однак краще сказати правду про ситуацію сьогодні, аніж тоді, коли вона вже буде непотрібна”, – пише Лікарчук.

Майбутнє країни неможливе без якісної освіти, а вона великою мірою залежить від учителів. Тому кадрові питання в школі є без перебільшення питаннями державної ваги. Нещодавно повідомлялося, що громадська спілка “Освіторія” спільно з агенцією Fama провели дослідження, у якому ґрунтовно проаналізували ситуацію з кадровим забезпеченням шкіл.

Згідно з результатами, в Україні — відчутний брак учителів. Така тенденція залишається стійкою протягом останніх п’яти років і з часом загострюється. Також, як показало опитування, лише 47% педагогів позитивно ставляться до НУШ, 36% “нейтрально”, а 17% негативно сприймають зміни. Детальніше про результати цього дослідження розповідала в статті для ZN.UA Зоя Литвин.

The post Три причини, чому реформа НУШ ризикує закінчитися крахом — думка доктора педагогічних наук first appeared on UA-IN.

Запис Три причини, чому реформа НУШ ризикує закінчитися крахом — думка доктора педагогічних наук спершу з'явиться на UA-IN.

Звання Герой України Іллі Гельфгату, який очолює кафедру вчителів фізики Харківського фізико-математичного ліцею № 27, присвоїли до 30-річчя Незалежності України. Президент України Володимир Зеленський вручив йому нагороду у святковий день під час урочистих подій на Майдані в Києві. Високе звання вчителю фізики було присвоєно за видатні особисті заслуги перед державою в розвитку національної освіти, впровадження інноваційних методів навчання, багаторічну плідну педагогічну діяльність.

Ілля Гельфгат — автор і співавтор багатьох збірників задач, довідників, методичних посібників. Він систематично проводить навчальні семінари на базі ліцею для колег з міста і області, щорічно організовує в ліцеї олімпіади та інші заходи. Ілля Маркович — один із творців нині чинної навчальної програми з фізики для 10—11 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом академіка Національної академії наук України Вадима Локтєва, а також автор сучасного підручника з фізики для 9—11 класів.

Упродовж останніх п’яти років Ілля Гельфгат підготував 54 переможці III етапу, 18 переможців ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з фізики, 7 переможців Міжнародних олімпіад, переможця ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН України. Команди учнів ліцеїстів під його керівництвом виборювали перемоги у Всеукраїнських турнірах юних фізиків та здобули диплом І ступеня й 4 дипломи ІІ ступеня.

Цьогоріч із 30 абітурієнтів Харкова, які склали ЗНО на 200 балів, 15 навчаються саме в Харківському фізико-математичному ліцеї. Серед його випускників — кандидати і доктори наук, вчителі, керівники підприємств, підприємці та бізнесмени.

Сьогоднішня суботня зустріч зі скромною і непересічною Людиною, Вчителем від Бога переконує і вселяє впевненість, що все ми здужаємо і вистоїмо перед будь-якими викликами. Про таких людей кажуть, що коли поспілкуєшся з ними, наче джерельної води в спекотну днину нап’єшся. Говорили ми з Іллею Марковичем після уроку в кабінеті фізики ліцею.

— Ілле Марковичу, з яким почуттям ви прокинулися наступного дня після вручення Президентом України найвищої державної нагороди під час святкування Дня Незалежності? Чи очікувана для вас була ця подія?

— Очікуваною вона стала десь за дві-три доби, коли мені зателефонували й сказали, що треба приїхати в Київ для вирішення організаційних питань з приводу церемонії нагородження. А до того, звісно, що ні. Щодо почуттів, то в глибині душі залишався певний подив, адже країна воює і звання Героя України заслуговують сьогодні перш за все ті, хто зі зброєю в руках обстоюють наш суверенітет. А тут нагороджують людину, яка займається улюбленою справою. Не знаю, скільки тут героїзму.

— Але якби не такі люди як ви, хтозна, як би воювали наші захисники, адже перш за все школа дає і знання, і виховання…

— Напевне. Але зараз, на мій погляд, ми даємо менше ніж хотілося б, проте досі система працює. І це не завдяки мені чи комусь. Тут задіяно зусилля величезної кількості вчителів, та до певної міри, дякувати Богові, працює інерція. У нас завжди освіта була в пошані.

— А хто першим привітав вас із цією високою нагородою?

— Звісно, Володимир Зеленський під час вручення нагороди. А хто потім у числі перших? Мені важко сказати, бо на Майдані мобільний телефон був вимкнений, тож уже опісля я зателефонував усім, хто намагався набрати мій номер. Це була величезна кількість дзвінків. Звісно, вітали і близькі, і друзі, багато випускників із різних куточків світу — Німеччини, США, Ізраїлю… Потім побачив купу привітань у фейсбуці, в електронній пошті.

— Тобто географія поздоровлень була всепланетна?

— Ну, Антарктида не була задіяна, а так добрі, теплі слова надійшли майже з усіх континентів (усміхається Ілля Маркович).

— Ілле Марковичу, зараз хотілося б зробити невеличкий екскурс в історію. Що ви писали у своїх шкільних творах на тему «Ким я хочу бути?»

— Я вже не пам’ятаю, що там писав, але як і всі діти хотів бути міліціонером, потім пожежником. Це в початкових класах, а вже десь у 9-му захотілося вивчати фізику. У школі я її досконало не знав. Потім, коли працював, знайшов підручники того часу, передивився навчальні програми і зрозумів, що за тими програмами школярі не могли сповна опанувати цей предмет.

Чому зацікавився саме фізикою? Просто мені було дуже цікаво, як все влаштовано, а відповіді знайти не міг. Інтернета не було, шкільні підручники не давали відповіді на мої запитання, тож шукав їх у книжках. Зараз, безперечно, є набагато більше можливостей.

— А що саме вивело вас на педагогічну стежину? Ви стали вчителем, реалізуючи свої плани на майбутнє, чи через певні обставини?

— Значною мірою це випадковість. Коли закінчив університет, служив в армії, я все-таки планував займатися фізикою. Не склалося. З різних причин. Дисертацію ще встиг захистити, але вже тоді працював учителем і зрозумів, що зі школи вже ніколи не піду. Як написала про мене одна журналістка, я не збираюся йти в науку. І це цілком правильне твердження, оскільки в 70 років я туди вже не збираюся. А якщо серйозно, то школа – це і справді моє. Я це знаю, я це відчуваю.

— Ілле Марковичу, чи пам’ятаєте свій перший урок?

— Мені добре запам’ятався день, коли провів свій перший урок як практикант. Тоді в групі студентів ми кидали жереб, хто проводитиме урок. Випало мені. У класі, окрім учнів, мене чекали аж три живі жаби, хоч дещо змучені. Як з’ясувалося пізніше, коли ми вже краще познайомилися зі школярами, ці жаби були призначені їхній вчительці фізики. А тут прийшов практикант. Ось вони й вирішили, що не пропадати ж добру. Тих жаб я викинув. Одна з них потрапила до лаборантської кімнати, після чого вчителька тиждень боялася туди заходити.

А вже у ролі вчителя з перших днів зрозумів, що щось роблю не так. Бо педагогіки нас майже не вчили і до всього доводилося доходити самотужки. Треба було вчитися цього майже з нуля. Тоді дійшов висновку, що на запитання учнів, на які не можеш дати відповідь, треба чесно казати «не знаю» чи у деяких випадках — «цього ніхто не знає». І не треба надувати щоки і щось вигадувати.

— Cьогодні, маючи багатий досвід, яке із завдань школи ви вважаєте найголовнішим? Чи справляється з ним, на вашу думку, сучасна освітня система?

— Головне завдання — це готувати дітей до життя, про що нам часто кажуть. Але під цим можна розуміти різні речі. Ще кілька років тому нам пояснювали, що не треба дитину перевантажувати знаннями, а давати лише те, що потрібно в житті. І тут у мене виникало серйозне запитання, бо життя у кожного своє. Якщо ми готуємо сільгоспробітників, то тоді читати-писати навчили і добре. Але ж ми хочемо бути сучасною країною! Нам потрібні ІТ-працівники, дослідники, кваліфіковані лікарі і педагоги. А вони мають багато знати і забезпечити розвиток країни. А те, що ми робимо сьогодні, не відповідає нинішньому рівню життя. А через 15 років основу працівників нашої економіки становитимуть ті, хто сьогодні сидить за партами. І ми вже знаємо приклади, коли приходить інвестор, готовий запропонувати випускникам гідну роботу і зарплатню, і не знаходить кандидатів на таку роботу, бо не бачить підготовлених кваліфікованих кадрів. Значить, система недопрацьовує?

Але школа, власне, і не може сповна виконати своє головне завдання, бо вона не ізольована система. Вона залежить від стану економіки, від тієї парадигми розвитку, яка існує в Україні. Нині, на мою думку, не вистачає мотивації дітей до навчання, і її не може створити ні школа, ні Міністерство освіти. Це завдання держави. А якщо не буде мотивації, не буде й прагнення учнів до зростання у фаховому сенсі.

І ще один аспект. Для того, щоб діти навчалися, потрібен учитель. Ми зараз готуємо нові програми, нові підручники, але забуваємо про підготовку вчителів. Може так статися, що в школу прийде така генерація вчителів, які не зможуть навіть прочитати найкращі програми, за якими мають навчати учнів.

Що маємо сьогодні? Насамперед, недостатню кількість молоді, яка вступає до педагогічних вишів на природничо-математичний напрям. Це турбує нині і владу, і суспільство. Але й ці вступники приходять у виші зі 120, а то і 115 балами ЗНО. Тобто до педагогічних вищих навчальних закладів вступають ті, хто не зміг нікуди потрапити на навчання. Крім того, значна кількість таких дипломованих «педагогів» до школи навіть не заходить. Але дітей треба комусь навчати! Тут, мабуть, повинен стверджуватися не лише дитиноцентризм, а і вчителецентризм.

— Ілле Марковичу, чи є у вас серед учнів улюблені? Хто і за якими ознаками потрапляв у їхнє число?

— Звісно, улюблені учні були і є. Як і в кожного вчителя. Одні з них мене привертали своїм рівнем знань, світоглядом, з іншими просто виникали людські приязні стосунки. У старших класах ці учні стають рівноправними товаришами.

— А кого з видатних, знаних випускників у країні, світі ви можете назвати?

— Я б не хотів когось виокремлювати. Є люди, які й нині успішно працюють. Це не лише фізики-науковці. Хтось із колишніх учнів робить кар’єру в Парижі, в США один з учнів очолює високотехнологічну фірму, яка займається аналізом ДНК в медичному напрямі. Один із випускників працював певний час на славнозвісному колайдері. Є успішні бізнесмени, які добре знали фізику. Це 90-ті роки. Є професор американського університету. Проте фізикою займається небагато випускників, але кожен із них спроможний проявити себе у будь-якій сфері.

— Насамкінець, з огляду на проблеми, про які ви говорили, хочу запитати, чи існує сьогодні в освітянській сфері певна криза, чи все рухається в потрібному напрямку?

— Безперечно, криза існує. І розпочалася вона не вчора, а ще за радянських часів. І часто те, що сьогодні називають реформою освіти, є переливанням з пустого в порожнє, бо реформами у нас називають будь-які нововведення. Ми сперечаємося про терміни навчання в школі, якою має бути система оцінювання, про ще казна-що. Оце реформа? І добре, що нині це потроху змінюється.

Нам потрібна своя українська школа, і вона не може з’явитися за якимись декретами. Її потрібно щодня напрацьовувати крок за кроком.

Ілля ГЕЛЬФГАТ. Народився у серпні 1951 року в Харкові. Після школи закінчив Харківський державний університет ім. О.М. Горького за спеціальністю «Фізика». Педагогічну діяльність розпочав на посаді вчителя фізики в середній школі № 54 м. Харкова у 1975 році. З 1988 року й нині працює вчителем фізики Харківського фізико-математичного ліцею №27. Спеціаліст вищої категорії, учитель-методист. У 1984 році став кандидатом фізико-математичних наук.

Заслужений вчитель України, Почесний громадянин м. Харкова. За успіхи в роботі нагороджений нагрудним знаком «Відмінник народної освіти», орденами «За заслуги» ІІІ-го, ІІ-го та І ступенів. У 2021 році присвоєно звання Герой України.

The post Ілля ГЕЛЬФГАТ: «Нам потрібна своя українська школа, яку треба напрацьовувати крок за кроком» first appeared on UA-IN.

Запис Ілля ГЕЛЬФГАТ: «Нам потрібна своя українська школа, яку треба напрацьовувати крок за кроком» спершу з'явиться на UA-IN.

«Потрібно бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти хоча б удвічі швидше!» («Аліса в Країні Див», Льюїс Керрол). Попри стрімкі зміни у багатьох сферах життя, які спровокувала пандемія, не всі з них прилаштувалися до нових викликів. Одна з них, що поки пасе задніх – освіта. Проте бізнес, що є споживачем кадрів, які пройшли через цю сферу, вже зараз відчуває брак потрібних спеціалістів. З огляду на це, освіта потребує швидких і реальних реформ. Якими вони мають бути для максимальної ефективності і на що варто звернути увагу під час впровадження нових підходів, розповіла Mind співзасновниця мережі шкіл повного дня КМДШ Лідія Білас.

Світ змінюється настільки блискавично, що для виживання в ньому необхідно підлаштовуватися та змінюватися хоча б удвічі швидше. Цю тенденцію вже давно прийняла частина українського бізнесу, зокрема IT-світ, сфера обслуговування, сектор приватної освіти – підприємці, які не боялися ризикувати, впроваджувати нові підходи, гнучкі системи, отримали бажане зростання та прибуток. Прогресивні бізнесмени змирилися з відсутністю стабільності і необхідністю постійного пошуку та впровадження нових підходів. Але державні установи рухаються в бік інновацій значно повільніше. Зокрема, це стосується освітньої сфери. Таке зволікання перетворює ціле покоління дітей у жертв системи, які, не отримуючи необхідного об’єму знань в основній своїй масі програють за рівнем освіти європейським ровесникам. Це у свою чергу закладає підґрунтя для вповільнення в майбутньому й без того не надто динамічної економічної системи України.

Нещодавній гучний кейс із реформування системи харчування українських шкіл показав, що недостатньо просто розробити зміни нагорі та зобов’язати освітні установи їх впроваджувати. Реформування має бути поетапним, актуальним, тобто відповідати потребам дітей та очікуванням батьків, реальним для виконання школами.

Актуальність освіти
У будь-які часи освіта допомагала підготувати дітей до дорослого життя. Починалась історія освіти з навчання дітей грамоті та основам релігії, адже цих навичок було достатньо для виживання в соціумі. Інших важливих практичних речей дітей навчали в родині. З часом роль школи зростала, з учнів формували слухняних членів суспільства, закладали необхідні ідеологічні установки, давали базові знання з математичних і природничих наук, навчали актуальних іноземних мов. Авторитарні режими використовували освіту для популяризації цінностей панівного режиму та закладання розуміння того, хто є ворогом.

У сучасному світі освіта слугує іншій меті – допомагає знайти та розкрити свої таланти, вчить формувати власну думку та розвиває критичне мислення. Замість нав’язування єдиної правильної точки зору сучасна освіта вчить ставити перед собою питання про те, що зробить щасливим мене, які мої цінності, як я зможу їх відстояти, як поважати іншу думку, як мій талант може бути корисним для суспільства?

Розуміючи, що всі діти різні, у кращих європейських практиках сучасна освіта спрямована на глибший фокус на професійній кваліфікації та на поглибленні саме знань, які є цікавими для дітей. Українська освіта схожа на мандрівника, що заблукав у лісі. Компас у нього ніби і є, але користуватися ним мандрівник чи то не хоче, чи то не вміє, ось і кружляє на місці. Державна освіта в нашій країні наразі зосереджена на засвоєнні багатої кількості непрофільних предметів, які створюють додаткове навантаження на учнів і провокують їхнє вигорання. При цьому обсягові ы важкі предмети не завжди допомагають розвинути актуальні для майбутнього компетенції, знайти себе та свої таланти.

Реформуючи освітню галузь, перше, на що варто звернути увагу, це її актуальність ы відповідність сучасним запитам суспільства.

Які запити має суспільство?
Знайти справу свого серця. Усе більше досліджень приходить до висновку, що саме робота за покликом серця попередить вигорання та допоможе бути щасливим. Відповідно вже зі шкільної парти має відбуватися профорієнтація, результатом якої має бути переформований перелік необхідних для вивчення предметів.
У підлітковому віці дитина може встигнути зануритися в різні сфери. Тому важливо спробувати максимум із можливого та знайти своє, щоб почати зростати в ньому якомога раніше.
Дбати про well-being. Усе більше сучасних компаній розширюють інструменти дарування позитивних емоцій своїм працівникам. Трудоголізм перестав бути трендом, сьогоднішній тренд – це знати, що тебе робить щасливим і вміти вдало балансувати між роботою, родиною, захопленнями, спортом, задоволеннями й обов’язками. Навчати дітей рефлексувати та відчувати, де, чому та з ким вони щасливі, необхідно вже у школі.
Емпатія. Саме ця навичка допомагає знайти підхід до професора в університеті, до HR на співбесіді, до партнера на побаченні, до підлеглих на нараді. Вміння розуміти відмінності іншого та відчувати їх важливо формувати вже у школі.
Чи розвиває ці актуальні навички сучасна українська школа? Ні, державна освіта вперто ігнорує актуальні потреби соціуму, які б допомогли закласти фундамент зрілості в дитини.

Першою передумовою для реформування освіти має бути усвідомлення невідповідності наявного рівня освіти реаліям і розуміння актуальних запитів суспільства.

Доступність освіти
До кінця XVIII століття отримання класичної освіти від особистого репетитора дома було привілеєм для дітей із заможних сімей. Головною метою для таких реформаторів освіти, як Горацій Манн, було намагання зробити шкільне навчання більш доступним і розробити надійну державну систему загальної шкільної освіти. У прогресивних країнах завжди існували стипендії для талановитих і розумних учнів, які дозволяють отримати рівні права як дітям із заможних родин, так і винятковим та наполегливим школярам без «аристократичного» походження.

В Україні також існує проблема недоступності якісної освіти, але відсутні борці з цією проблемою. У великих містах є велика кількість навчальних закладів, серед яких батьки можуть обрати найкраще серед доступного. Існують як державні установи з високим рейтингом, так і приватні школи. При цьому у віддалених містечках існує проблема як навчальних закладів, так і кваліфікованих працівників. Адже через низькі заробітні плати багато талановитих педагогів змушені змінювати профіль.

Згідно з дослідженням PISA-2018, результати сформованості читацької, математичної та природничо-наукової грамотності в учнів, які навчаються у великих містах у ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах, значно вищі, ніж в інших їхніх однолітків. Середній бал учнів у читанні у великих містах становить 499,4, а в учнів із невеликих міст та селищ – 420,6, з математики відповідно 494,1 та 408,1 бала.

Друга передумова для реформ – усвідомлення порушення прав дітей із невеликих населених пунктів на якісну освіту. Розв’язати цю проблему можна втіленням спеціальних програм навчання вчителів, підвищенням рівня викладання на місцях, забезпеченням якісних технічних можливостей для вивчення необхідних предметів онлайн.

Готовність до реформ
Дизайн-мислення вчить застосовувати кілька етапів підготовки проєкту для найкращої реалізації – мозковий штурм, аналіз, обговорення, тестування. Найбільш розповсюдженою є стенфордська модель, яка передбачає такі етапи:

емпатія;
фокусування;
генерування ідей;
прототипування;
тестування.

Нещодавнє впровадження нового меню в українських школах показало, що освітня галузь проігнорувала майже всі вищезазначені пункти.

Наприклад, найперший крок впровадження інновацій – емпатія. Під час складання меню для шкіл варто думати не лише про його калорійність і користь для школярів, а й про сприйняття нового батьками та дітьми, а також вміння реалізувати задум працівниками їдальень. Без емпатії ми отримуємо шквал критики та сильний супротив до змін, навіть коли зміни вкрай необхідні і потребу в реформуванні всі визнають.

На етапі прототипування важливо протестувати реформи в різних місцях – у столиці та невеличких містах, зібрати зворотній зв’язок у всіх учасників процесу – кухарів, дітей, батьків – у разі з реформою харчування в навчальних закладах. Зазвичай уже на цьому етапі в проекті виникає безліч проблем, які потрібно розв’язувати. Іноді це можна якісною комунікацією.

Уже п’ятим кроком під час підходу дизайн-мислення йде тестування кінцевого продукту для більш ширшої аудиторії. Але, якщо зробити попередні кроки, на цьому етапі залишається мінімальна кількість невдоволених.

Третя передумова реформування освіти – вміння проявити емпатію і тонко відчути потреби всіх учасників навчального процесу, делікатне впровадження реформ для точнішого попадання в ціль та більшої ефективності.

Інтеграція української освіти у світовий освітній простір
Світ стає більш глобальним, і люди все частіше змінюють місце проживання, знаходять роботу в міжнародних компаніях, пов’язують своє життя з іноземцями романтичними вузами. Освіта має закладати той самий рівень знань, що й в інших країнах, хоча б для того, щоб наші співвітчизники були конкурентоспроможними на глобальному ринку праці та могли б знайти кваліфіковану роботу там, де їм захочеться. Реформуючи галузь, ініціатори мають запитати себе, чи прирівнюватиметься диплом наших освітніх закладів до європейських? Чи викликатиме він захоплення у HR у Лондоні чи Берліні?

У багатьох європейських країнах цикл повної загальної середньої освіти триває 12 років, що відповідає основним засадам світової освітньої політики. Крім приведення до норм освітньої політики тривалості навчання, варто узгодити й профільні предмети та програму навчання.

Четверта передумова для реформування – відповідність світовим нормам якості.

Фінансування освітньої галузі
Позичаючи європейський освітній досвід, не варто забувати про реалії життя.

З мінімальним рівнем зарплати, відчуваючи незадоволеність елементарних потреб, неповагу, вигорання, навряд чи працівники шкіл стрибатимуть від щастя, почувши про чергову реформу від міністерства. Людина за своєю природою негативно відноситься до будь-яких змін, протестує проти них свідомо чи несвідомо. Для максимально ефективного впровадження змін педагог має:

чітко усвідомлювати мету реформи;
бути вмотивованим;
отримати фінансову винагороду.
Так, ми звикли чути, що освітяни мають горіти своєю справою, але навіть найталановитіші та найзавзятіші швидко вигорають і саботують реформи, часто просто від перевтоми, незадоволених базових потреб і зневіри в зміни та результат загалом. Кухар у шкільній їдальні теж не має бажання готувати котлети з горохом замість звичних сосисок. Але системна робота з усіма учасниками процесу реформування, правильна комунікація, збільшення фінансування дозволять донести важливість кожної реформи, розпалити вогонь бажання впроваджувати зміни та перетворить освітян на тих членів суспільства, кого безмежно й заслужено поважають.

П’ята передумова реформування – забезпечити належний рівень фінансування та підвищити рівень задоволеності власних потреб освітянами.

The post Школа для дорослих: коли потрібна реформа в освіті first appeared on UA-IN.

Запис Школа для дорослих: коли потрібна реформа в освіті спершу з'явиться на UA-IN.

В Інтернеті він став відомий завдяки відео, викладеному в соціальну мережу одним з менеджерів великого торгового центру «Риф». Чоловік працює в магазині Samsung. Співробітники стали помічати в своєму відділі хлопчика, часто підходить до телефонів. Він включав їх і» зависав» поруч. Перемикав «кнопки», дивився в екран, час від часу щось писав на листочку. Продавці були в напрузі, оскільки хлопчина був маленький і спритний. Одяг Його не відрізнялася особливою новизною.

Таким же був скромний рюкзачок. Працівники магазину дуже боялися, що якщо він вкраде дорогий смартфон, їм доведеться платити за нього зі своєї кишені. Потім вони вирішили, що знахабнілий хлопчисько приходить грати в ігри. Втомившись боятися, в одну зі змін менеджер підкрався до хлопчини ближче і, акуратно відрізавши йому шлях до виходу, запитав, навіщо він приходить в їх салон? І що він робить з телефоном? Хлопчина явно злякався, але відповів, що робить тут уроки.

Співробітник магазину здивувався. Тоді Гільєрме розповів докладніше. У їхній школі цілих 278 учнів, на яких є всього 12 планшетів. Але головне в тому, що інтернет регулюється шкільною радою, а він дає його дуже обмежено, оскільки це досить дорого. У його батьків немає стільки грошей, щоб платити за установку обладнання. Тому, щоб зробити завдання, для якого потрібен Інтернет, Він приходить в магазин і використовує для виходу в Мережу один з телефонів.

Ось сьогодні йому потрібно зробити завдання з географії, на яке знадобиться хвилин десять. Менеджер, вражений тягою дитини до знань, дозволив йому використовувати планшет, на якому працювати набагато зручніше. Хлопчисько з радістю погодився. Зняте відео співробітник виклав в інтернет з коментарями про те, що хоча сім’я не може дозволити собі купити комп’ютер і вивести його в інтернет, дитина знайшла можливість вчитися і отримувати нові знання.

У відповідях багато бразильців написали, що Інтернет в країні дійсно дорогий. А малозабезпечені сім’ї не можуть дозволити собі придбати комп’ютер або планшет, тому що мінімальна зарплата становить 1000 реалів, а витрати навіть на малопотужний комп’ютер – 600 реалів. Коли ролик набрав у соціальній мережі понад 7,5 млн. переглядів, на нього звернули увагу в компанії Samsung.

Виступаючи від імені компанії, менеджер з обслуговування Nagem group і відповідальний за покупки, Густаво Дуке, заявив, що компанія дарує в сім’ю Сантьяго 2 планшети з повним обслуговуванням. Також пристрої будуть застраховані від несподіваної поломки. Фірма-виробник прийняла рішення, що прагнення до знань, завзятість і кмітливість повинні бути винагороджені. Враховуючи, що в сім’ї не одна дитина, компанія презентує два вироби.

Батьки знали, що Гільєрме іноді робив уроки в торговому центрі, але ніяк не розраховували на таку популярність. Тим більше на подарунок від компанії-виробника. Вони впевнені, що такий Великодушний жест спонукає їх сина вчитися ще наполегливіше. У яких би ви не були умовах, завжди пробивайтеся до знань і своїх мрій! Доля обов’язково винагороджує працьовитих, наполегливих і сміливих. Друзі на цьому все, діліться роликом з друзями та близькими. До скорого

The post Хлопчик грав на планшеті в магазині техніки, коли продавець зрозумів, що він робить, зняв його на відео. first appeared on UA-IN.

Запис Хлопчик грав на планшеті в магазині техніки, коли продавець зрозумів, що він робить, зняв його на відео. спершу з'явиться на UA-IN.

1. Серце Школи (The Heart of the School)

Трирівневий атріум спроектований як чудове Серце Школи – її головний вхід. Він зустрічає та проводжає шкільну спільноту, тут знаходяться локери для перевдягання, ресторан, зони рекреації. Також тут вчителі можуть обговорити навчальні плани у спеціально розроблених конференц-кімнатах у стилі« купе».

2. Творчий та Медіа Хол ( Creative & Media Hub)

Поєднує в собі AV-технології, театральну систему, професійне освітлення та акустику. Хол включає зал для виступів, лекцій та іспитів на 500 місць, численні гримерні з туалетами та душовими, театр сучасного мистецтва black box, студію телебачення, медіазаписи та подкастів.

3. Спортивний центр CIL (CIL Sports Center)

Спортивний Центр CIL – це спортивна арена розміру Національної баскетбольної асоціації (NBA), три багатофункціональні зали, окремий фітнес-зал, танцювальна/балетна студія та комфортні роздягальні для 180 студентів.

4. Освітній Хаб для середньої та старшої школи (MYP/DP Learning Hub)

CIL MYP/DP Learning Hub спроектований для стимулювання чотирьох ключових напрямів навчання: співпраця; індивідуальне навчання; спеціальна підтримка; технології.

5. Науково-технічна лабораторія (Makerspace)

Робочий простір організований на 400 кв. м і включає студентський форум, майстерні з роботи з деревом і металом, лазерне різання, 3D-друк, чисті лабораторії, зал робототехніки та великі приміщення для коворкінгу.

6. Освітній Дах (The Roof)

Верхній поверх будівлі є студентською зоною в 4000 кв. м. Тут знаходяться футбольне та сквош поле, сцена, кілька ігрових майданчиків, навчальні, спортивні класи та кінотеатр під відкритим небом, а також ботанічний сад та навчальний город.

7. Студентський ресторан (Student Dining Hall)

Щоб запропонувати учням та вчителям оптимальний гастрономічний досвід, у Brookes CIL International School врахували такі фактори: освітлення, акустика та вентиляція (простір з великою кількістю природного світла); здорове та різноманітне харчування (різнопланове меню ретельно підібране шкільним нутріціологом); дизайн та меблі (різні конфігурації столів та стільців, дерева, альтанки та фонтани).

Ці «7 чудес CIL» дійсно пропонують студентам нескінченні можливості для розвитку та пізнання світу. Проте, як запевняють у Brookes CIL International School, головним дивом цієї, як і будь-якої школи, є перш за все дитина.

The post Сім чудес нової міжнародної школи Brookes CIL International School first appeared on UA-IN.

Запис Сім чудес нової міжнародної школи Brookes CIL International School спершу з'явиться на UA-IN.

Про це йдеться в аналітичному огляді «Можливості для реалізації соціально-емоційного навчання в рамках реформи «Нова українська школа», підготовленому УЦОЯО в партнерстві з громадськими об’єднаннями, Інститутом вищої освіти НАПН України та Київським університетом імені Бориса Грінченка.

Відповідно до документа, лише 11% з числа опитаних учителів однозначно впевнені у власній компетентності щодо соціально-емоційного навчання, ще 41% респондентів обрали варіант відповіді «Радше так, аніж ні».

Аналогічні показники й серед керівництва: майже 11% і 43% директорів відповідно.

Значно вищим (майже втричі) є цей показник серед учителів та адміністрації спеціальних закладів освіти та закладів освіти, що беруть участь в експерименті з упровадження НУШ.

аналітичний огляд тут 

The post Учителям не вистачає компетентності згідно з вимогами НУШ first appeared on UA-IN.

Запис Учителям не вистачає компетентності згідно з вимогами НУШ спершу з'явиться на UA-IN.

Вчителів 5-9-х класів чекають тренінги по модельним програмам
Підсумки пілотування НУШ представило на онлайн-подію «Агенти змін» Міністерство освіти і науки України разом з усіма партнерами по впровадженню реформи: ЮНІСЕФ в Україні, громадським союзом «Освіторія», проектом фінської підтримки реформи української школи «Вчимося разом», програмою «EU4Skills» , Командою підтримки реформ МОН.

– Сьогодні, з розвитком сучасних технологій, недостатньо надати дитині тільки знання – потрібна ще й соціалізація, вміння застосовувати знання та навички в житті. Саме на цих принципах базується НУШ, – запевнив міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет під час конференції «Агенти змін». – Головна мета реформи загальної середньої освіти, що стартувала чотири роки тому, – створити безпечну здорову сучасну комфортну інклюзивну і мотивуючу для всіх учасників освітнього процесу навчальне середовище. Але основний агент змін, людина, на якому тримається реформа, – це вчитель НУШ. Тому в центрі уваги має бути саме сприяння особистісному та професійному його росту. Основною складовою реформи НУШ є підготовка нового вчителя.

За словами міністра, в минулому році 901 вчитель пройшов сертифікацію, яка звільняє від атестації і дозволяє отримати щомісяця 20% надбавки до посадового окладу.

– Але щоб вчити по-новому, вчитель повинен отримати ще й свободу дій: вибирати навчальні матеріали, експериментувати, а також свободу вчитися, – вважає Сергій Шкарлет.

– Заробив принцип «гроші ходять за учителем»: педагог може підвищувати кваліфікацію за бюджетні кошти не тільки в закладах післядипломної освіти. У нього є вибір, до кого звернутися. Поставлено лише дві вимоги: за 5 років підвищення кваліфікації має скласти 150 годин, а навчання повинно відбуватися щорічно, – підкреслив міністр і повідомив, що зараз починається новий етап підвищення кваліфікації вчителів.

– Уже для базової освіти, держстандарт якого затверджений у вересні 2020 року. На його основі вже розроблена і введена типова освітня програма, завершується експертиза модельних навчальних програм і починаються тренінги, щоб педагоги могли вільно ними користуватися.

Краще готові до дистанційного навчання
Так співпало, що пандемія – ще один виклик під час проведення реформи. Пілотні школи були краще за інших готові до навчання в нових умовах, за висновками МОН. Вчителі розробляли нові форми уроків, експериментували, не боялися застосовувати можливості інтернет-ресурсів.

У тому, що принципи НУШ особливо актуальні в часи COVID-19, переконана також заступник голови представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Лора Білл. За її словами, через пандемію поглибилося нерівність в доступі до освіти. Не у всіх сім’ях є гаджети для повноцінного дистанційного навчання. Але саме принципи НУШ, зокрема, створення сучасної інклюзивної середовища і дитиноцентризм, передбачають, що діти з сімей з низьким доходом, які живуть у віддалених районах, діти з інвалідністю, діти, які постраждали від збройного конфлікту на сході України, діти, що знаходяться у важких життєвих обставинах, теж зможуть скористатися реформою і подолати перешкоди на шляху до сучасної освіти. Заради цього ЮНІСЕФ і в наступні роки буде підтримувати впровадження НУШ.

– Ще багато потрібно зробити, зокрема поліпшити цифрові навички українських педагогів, – переконана радник Посольства Фінляндії в Україні з питань освіти Мінна Хаккарайнен. – Також ми активно допомагаємо викладати державною мовою тим дітям, чий перший мова не є українським. Це дозволяє дітям з меншин краще інтегруватися в українське суспільство, скористатися великим спектром можливостей для майбутнього навчання та роботи.

Міжнародний експерт нагадала, що Посольство Фінляндії в рамках проекту «Вчимося разом» – багаторічний партнер МОН у впровадженні НУШ, адже підтримка освіти є пріоритетом політики Фінляндії.

Думати про професії – з 1-го класу
Завдяки ще одному міжнародному партнеру – програмі «EU4Skills: кращі навички для сучасної України» вже з перших класів учні будуть замислюватися про майбутню роботу і з ними будуть займатися елементами професійної орієнтації. В рамках НУШ з 1 вересня цього року починається пілотування в 8 регіонах України: для початкової школи – в рамках предмета «Я досліджую світ», для учнів 5-9-х класів – в рамках предмета «Здоров’я, безпека і добробут». Ці навички згодом допоможуть дітям знайти збалансоване рішення, яку спеціальність вибрати і де її отримувати – в університеті або установі професійної освіти.

За словами директора програми «EU4Skills» Йенса Адама, навчання онлайн і офлайн пройдуть більше тисячі українських вчителів. До кінця 2021 року презентують онлайн-платформу з матеріалами по профорієнтації – на допомогу педагогам. Якщо пілотування задовольнить педагогів і батьків, таке навчання розпочнуть у всіх школах країни. Цю програму фінансують Німеччина, Фінляндія, Польща та Естонія.

Від Школи тренерів НУШ до Всеукраїнської школи онлайн
– У «Освіторіі» є хороший друг, партнер і наставник – естонський філософ, член естонського парламенту Юло Вооглайд, який так само, як і наша команда, вважає, що всі зміни в країні починаються з освіти, – розповіла операційний директор ОС «Освіторія» і експерт з освітніх інновацій Анна Сидорук.

– Саме Юло навчив нас, що зміни в будь-якій системі можна робити двома шляхами. Перший: створити прецедент нової, більш якісної та успішної системи. Другий: нарощувати кількість агентів змін, адже коли їх в суспільстві буде 10-15%, їх вплив вже неможливо буде зупинити. Ми пішли обома шляхами. Перш за все створили Новопечерський школу як приклад нового освіти в Україні. Цей навчальний заклад виховує майбутніх лідерів з українським серцем, але з глобальним мисленням, нове покоління, яке володіє сучасними знаннями і навичками 21-го століття. Можна сказати, в ДНК кожного з команди вчителів Новопечерський школи – постійне навчання. Не дивно, що регулярно переймаючи досвід топових європейських, канадських експертів, вчителі самі стають експертами в різних напрямках.

– Добре пам’ятаю день, коли нашу школу відвідала тодішній міністр освіти України Лілія Гриневич, яка побачила процес організації навчання та результати, які демонстрували учні. Вона запропонувала нам співпрацювати і ділитися досвідом і експертизою вже з усією країною. Наші вчителі стали експертами, працювали в робочих групах Міністерства. А перед нами стояла амбітна мета: протягом шести місяців підготувати 22 тисячі українських вчителів початкової школи, які 1 вересня мали повести першокласників в Нову українську школу, – згадує Анна.

– Щоб впоратися з цим викликом, ми вибрали каскадну модель навчання. «Освіторія» почала Школу тренерів НУШ. Ми відібрали 50 експертів з усієї країни, по дві особи на кожну область. Вони протягом чотирьох місяців навчалися, а потім вчили вчителів офлайн в регіонах. Спільно з нашими партнерами – студією онлайн-освіти ЕdEra ми розробляли онлайн-курс для вчителів НУШ. Це, напевно, перший в Україні онлайн-курс, який був обов’язковим компонентом підвищення кваліфікації вчителів. Власне, обов’язковим він був для 22 тисяч вчителів, тому уявіть наше здивування, коли в перший же місяць існування курсу на нього записалося понад 100 тисяч педагогів. Ніхто не очікував такої спраги знань!

– І сьогодні цей курс – один з найпопулярніших в Європі: більше 270 тисяч зареєстрованих, майже 200 тисяч учителів пройшли підвищення кваліфікації та отримали сертифікати. Для цього курсу розробили 95 навчальних відео. В рамках такого навчання вчителі підвищили свою кваліфікацію з таких компонентів, як проектна і командна робота в групах, критичне мислення, організація навчального процесу та інтегровані курси. Це було досить інтенсивне навчання протягом шести місяців, адже воно складалося як з теоретичної, так і з практичної частини.

Наша співпраця з МОН на цьому проекті не закінчилося. Зараз ми працюємо над проектом «Всеукраїнська школа онлайн», де розроблені 1800 уроків для учнів 5-11-х класів. Ми готові допомагати державі у реформуванні базової школи НУШ і переконані, що співпраця громадськості, вчителів і держави дає найбільш якісний результат, – переконана Ганна Сидорук.

Учні НУШ – впевнені, активні і допитливі
Заступник міністра освіти і науки України Любомира Мандзій згадує: коли тільки починалося пілотування, доводилося долати скепсис. Нерідко педагоги і батьки вважали, що у дітей будуть поверхневі знання, вони не будуть мотивовані вчитися в першому класі, тому що не отримуватимуть бальних оцінок.

Але найбільше досягнення НУШ: неозброєним оком видно зміни в поведінці учнів. За словами заступника директора Романівської гімназії (одного з пілотних навчальних закладів з Житомирської області), випускники початкової школи НУШ – не такі, як усі діти. Вони сміливо дивляться в очі, а не відводять погляд, вони відважні і впевнені, люблять вчитися.

Те, що значно відрізняє уроки в НУШ – цікаві практики, досліди, проекти, творчі завдання. У 32 проектах взяв участь кожен учень пілотного класу.

– Компетентним дитина може стати тільки через власну діяльність, – переконана вчителька початкових класів Богодухівського ліцею №2 Харківської області Тетяна Стус. – Прагнення стати й експериментувати – природний стан дитини, тому в НУШ постійно присутній дослідницька діяльність. Наприклад, при вивченні в рамках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» теми «Ми – винахідники. Ми – дослідники »учні майже стали археологами: шукали приховані під землею залишки цінних речей, вільно висловлювали свої припущення, критично аналізували і самі відбирали правильні відповіді. А потім за допомогою гаджетів вивчали знайдені артефакти. При вивченні теми «Світ невидимий. Людина »влаштували подорож по організму, створювали рухливі скелети, покращували навички чищення ротової порожнини, робили модель органів дихальної системи. Ще одна улюблена дітьми тема – «Світ невидимий. Космос ». На цьому уроці школярі проводили перші спостереження за небесними тілами, створювали шолом космонавта, з Lego виготовляли космічні кораблі майбутнього. Цей досвід залишається з дітьми назавжди, робить їх більш допитливими і креативними.

Ще одна особливість НУШ: отримати шанс стати самостійним і впевненим повинні не окремі діти, а кожен учень. Застава тому – впровадження інклюзивної освіти в НУШ. Кейсом щодо такого досвіду поділилася заступник директора спеціалізованої школи «Талант» Дніпрорудненської міської ради Запорізької області Жанна Разіевская.

За її словами, першочерговим завданням була доступність освітнього середовища. За цей час в школі створили три ресурсних кімнати, де одночасно можуть отримувати корекцію діти з різними нозологіями. Ще до створення інклюзивних класів тут провели діагностику готовності вчителів до роботи з дітьми з особливими потребами, а для сімей влаштували батьківський лекторій за участі психологів, медичних працівників. У навчальному закладі працюють психологи, дефектолог, логопед, реабілітолог, а в кожному інклюзивну класі – асистент учителя. Для дітей ввели додаткові корекційні заняття: за системою Монтессорі, арт-терапія, театр-корекція, каніс- і Орніт-терапія (реабілітація за допомогою тварин – собак і птахів).

Реформа вийшла на новий етап. Формула НУШ стосується не тільки початкової, а й усіх рівнів освіти: дитиноцентризм, компетентнісний навчання, мотивовану учитель, педагогіка партнерства, сучасна освітнє середовище, нова структура, ціннісне виховання, автономія шкіл, справедливе фінансування і рівний доступ. Вже з 1 вересня 2021 року 136 шкіл почнуть пілотування державного стандарту базової освіти.

The post НУШ: підсумки і пілотування наступного етапу реформи first appeared on UA-IN.

Запис НУШ: підсумки і пілотування наступного етапу реформи спершу з'явиться на UA-IN.