Воїн загинув 5 червня у бою на Донеччині від мінометно-артилерійського обстрілу.

“У його серці вистачало місця для усіх: і маленької донечки, і для турботливих батьків, і для бабусі та дідуся, і для коханої… Та понад усе він любив Батьківщину.

Плакало небо і земля, коли батьки прощалися із сином на його рідному подвір’ї, коли згорьована бабуся гладила його мужнє чоло, згадуючи, яким турботливим онуком був її Володя, коли маленька донечка отримувала благословення від священиків та останній дарунок від тата, коли кохана обіймала його портрет, розуміючи, що це єдиний скарб, який у неї залишився.

Плакала уся громада, коли труна із ГЕРОЄМ опускалася у землю, а ридання матері піднімалося увись, до небес. Туди, куди вже прямувала душа Володимира – янгола, який своїм прикладом показав як треба любити Батьківщину.

Хай світлою і вічною буде пам’ять про СИНА – ГЕРОЯ, дорогі батьки. Хай вічним і чистим буде його Життя в Господньому Домі.

Герої не вмирають!!!”, – йдеться в повідомленні вишнівецької громади.

The post “Плакала уся громада, ридання матері звучало до небес”: на Тернопільщині попрощалися із загиблим воїном first appeared on UA-IN.

Запис “Плакала уся громада, ридання матері звучало до небес”: на Тернопільщині попрощалися із загиблим воїном спершу з'явиться на UA-IN.

Чоловік загинув на фронті. Борщів’яни на колінах і з державними прапорами провели тіло загиблого земляка.

“Все, що зараз можемо зробити для нього – провести молитвою і вшанувати як Героя. Вічна пам’ять та вічна Слава Герою! Герої не вмирають, а навічно вписують своє ім’я в історію України”, – йдеться в повідомленні Борщівсвької міськради.

The post Місто стояло на колінах: попрощалися із загиблим бійцем Миколою Деревенчуком(ФОТО) first appeared on UA-IN.

Запис Місто стояло на колінах: попрощалися із загиблим бійцем Миколою Деревенчуком(ФОТО) спершу з'явиться на UA-IN.

На Прикарпатті сьогодні прощаються з легендарним командиром українського війська Дмитром Коцюбайлом на псевдо “Да Вінчі”. На фронт він пішов одразу з Майдану – 18 річним хлопцем, і створив один з найбоєздатніших підрозділів ЗСУ. Першим з добровольців отримав найвищу державну нагороду – звання Героя України із врученням “Золотої Зірки”. Загинув 7 березня у боях за Бахмут, йдеться в ТСН.

З героєм люди прощались навколішки тисячі людей, які їхали навіть з віддалених міст та селищ, аби віддати герою останню шану. Люди йшли, без перебільшення, нескінченним потоком. Прийшли не лише рідні, кохана, друзі та побратими Дмитра – таке враження, що з’їхалося усе Прикарпаття. Настільки йому вдячні за те, що він зробив для України.

Прощаються з Героєм у Бовшеві, де він ходив до школи, а його рідне, невелике село Задністрянське, поруч. Там досі живуть його мама, вона зараз тяжко хворіє, бабуся, брат та 3 сестри. Востаннє, кажуть односельці, з Дмитром Коцюбайлом бачився на Різдво. Багато хто дивується, як з хлопчика, що мав творчу натуру та мріяв стати художником – звідси і його позивний “да Вінчі” – виріс бойовий командир-легенда, який опанував майже всі види зброї та створив один з найбоєздатніших українських підрозділів “Вовки да Вінчі”. Далися взнаки гени – прадід Дмитра Коцюбайла воював в УПА. “Тут ми всі націоналісти. Бо нас так виховували батьки, прадіди”, – кажуть знайомі командира.

Побратими “Да Вінчі” небагатослівні, ворогу за смерть командира обіцяють відповісти на полі бою. “Він був митець війни. Це була його справа. Він розумів, що має бути тим лідером, який вів не тільки наш підрозділ уперед, який надавав наснаги всім підрозділам, які були навколо нас”, – каже побратим.

“Вовки будуть мстити. Для того в них наш командир дав ікла, щоб вони могли воювати, скільки зможуть. До перемоги”. – кажуть бійці.

Після церемонії прощання та панахиди у цепкві тіло “Да Вінчі” повезли до Києва, де завтра його поховають.

The post Правнук воїна УПА і митець, який став успішним командиром: на Прикарпатті тисячі людей прощались з “Да Вінчі” first appeared on UA-IN.

Запис Правнук воїна УПА і митець, який став успішним командиром: на Прикарпатті тисячі людей прощались з “Да Вінчі” спершу з'явиться на UA-IN.

Військова загинула біля Бахмута.

Нещодавно, на фронті Тетяна вийшла заміж. Чоловік пригадує, що дівчина була безстрашною.

“ВОНА БУЛА НАЙБЕЗСТРАШНІША. КОЛИ БУЛИ ПЕРШІ ПРОРИВИ НА ПОПАСНУ, ВОНА БРАЛА УЧАСТЬ У ПЕРШИХ МОБІЛІЗОВАНИХ РОЗВІДУВАЛЬНИХ ГРУПАХ, ЗУСТРІЧАЛА ВОРОГА” – РОЗПОВІВ ЧОЛОВІК ТЕТЯНИ ІЗ ПОЗИВНИМ “СТІЧ”.

За словами родичів, дівчина прагнула збудувати військову кар’єру.

Тетяні-Анастасії Мациєвській, за словами її чоловіка, після загибелі надали звання сержанта. А також вручили орден за мужність 1-го ступеню посмертно.

“Хто як не я”: військова відчувала обов’язок перед країною

“ВОНА ВЖЕ ДВА РОКИ В АРМІЇ. ПІШЛА І КАЗАЛА: “ХТО, ЯК НЕ Я?”. НУ ТАКА ВОНА З ДИТИНСТВА. І В УКРАЇНСЬКОМУ ОДЯЗІ ВЕСЬ ЧАС, В ШКОЛІ”, — ПРИГАДАВ ДІДУСЬ ЗАГИБЛОЇ ВОЛОДИМИР ГАВРИШКО.

The post “Була безстрашна”: на Львівщині попрощалися із 21-річною розвідницею, яка загинула під Бахмутом first appeared on UA-IN.

Запис “Була безстрашна”: на Львівщині попрощалися із 21-річною розвідницею, яка загинула під Бахмутом спершу з'явиться на UA-IN.

У війні з російськими окупантами загинув 32-річний сержант Тимофій Анатолійович Антощук.

Про це повідомляє Шумська територіальна громада.

Під час боїв під Бахмутом Донецької області отримав поранення, а помер у м. Дніпро 27 листопада.

Захисник народився та виріс у с. Шумбар, що на Шумщині. Одружився та проживав із дружиною та 4-річним сином у Тернополі.

Тимофій був в АТО у 2015-2016 рр, боронив Донецький напрямок. А з початком повномасштабного вторгнення, 8 березня 2022 року, його призвали на службу в ЗСУ.

Близькі висловлюють лише найкращі слова про загиблого, відзначають його патріотизм, щирість, доброту. Низькій уклін батькам за гідне виховання сина!

Як повідомив Сергій Надал, 7 грудня об 11 годині в Домі печалі на Микулинецькій у Тернополі відбудеться прощання з Героєм Антощуком Тимофієм Анатолійовичем.

The post Низькій уклін батькам за сина! Тернопільщина прощається із захисником Тимофієм Антощуком first appeared on UA-IN.

Запис Низькій уклін батькам за сина! Тернопільщина прощається із захисником Тимофієм Антощуком спершу з'явиться на UA-IN.

Про подію повідомив на своїй сторінці в мережі Фейсбук Руслан Феськів.

“Поминальна Панахида за упокій душі загиблого Тараса Самбіра 2022”,- написав він, опублікувавши десятки світлин, зроблених під час зустрічі полеглого воїна у Скалаті.

Вічна пам’ять,  співчуття родичам, побратимам і всім близьким воїна…

The post “Віддав своє життя за свободу України”: загиблого Героя зустріли Тараса Самбіра. Вічна пам’ять first appeared on UA-IN.

Запис “Віддав своє життя за свободу України”: загиблого Героя зустріли Тараса Самбіра. Вічна пам’ять спершу з'явиться на UA-IN.

Про це повідомляє Wiadomosci.radiozet.pl. Передає ТСН.

Син загиблого розповів, що його батько допомагав біженцям у пунктах приймання після початку повномасштабної війни в Україні. Він також сказав, що запам’ятає турботу та любов свого батька, який ставив сім’ю на перше місце.

“Він зробив те, що мав зробити. Він з’являвся там у різний час дня і ночі. Допомагав розвантажувати товари (гумдопомогу. – Ред.), організовував і забезпечував транспортом біженців і возив їх у різні місця власним транспортом”, — сказав син загиблого.

The post Активно допомагав українцям від початку повномасштабного вторгнення: у Польщі попрощалися з загиблим під час ракетного інциденту в Пшеводуві first appeared on UA-IN.

Запис Активно допомагав українцям від початку повномасштабного вторгнення: у Польщі попрощалися з загиблим під час ракетного інциденту в Пшеводуві спершу з'явиться на UA-IN.

Через війну військовий льотчик покинув навчання та пішов на фронт. У запеклому бою з російськими окупантами ще у травні він загинув під час оборони “Азовсталі”.

Сьогодні у Будинку Печалі провели в останню путь Героя рідні, близькі та друзі, пише ТВ4.

The post “Йому було лише двадцять років” сьогодні попрощалися із 20-річним захисником “Азовсталі”, який загинув ще у травні (ФОТО) first appeared on UA-IN.

Запис “Йому було лише двадцять років” сьогодні попрощалися із 20-річним захисником “Азовсталі”, який загинув ще у травні (ФОТО) спершу з'явиться на UA-IN.

Я буду захищати Україну!
Ярослав Бойко народився у 1976 році в селі Староміщина. Разом з дружиною Ольгою виховали двох синів Назара та Дениса. На момент повномасштабного вторгнення житель селища Підволочиськ перебував у Польщі. Там він працював будівельником. Як тільки дізнався від рідних про введення воєнного стану в Україні, то одразу повернувся додому.

– Він не зміг залишитися осторонь, приїхав і попросився у 44-ту окрему артилерійську бригаду, де і досі несе службу син Назарій. Батько і син щоденно, пліч-о-пліч боронили нашу країну від ворога. Днями дружина і молодший син чекали батька у відпустку на кілька днів і раділи нагородами, що отримали від командування ЗСУ за особливі досягнення. Це мала бути перша відпустка за довгий час перебування на фронті. Проте, сумна звістка зруйнувала всі плани на завжди, – повідомляють у Підволочиській селищній раді.

Молодший сержант Ярослав Бойко загинув на Бахмутському напрямку, що на Донеччині. Це велика втрата не лише для родини, а й цілої громади, запевнив отець Михайло Валійон, декан Підволочиського деканату Тернопільсько-зборівської архиєпархії УГКЦ.

– Ярослав був дуже чесним і відповідальним перед сім’єю та своєю рідною Батьківщиною. Він не так як інші шукали причин, щоб не повернутися в Україну чи як бачимо зараз, докладають максимум зусиль щоб виїхати за кордон. Ні, Ярослав був іншим. Його боліла доля країна, він доєднався до свого сина-офіцера, щоб захистити, вберегти свою дитину, відстояти незалежність України, – розповів отець Михайло Валійон.

Син Назарій пліч-о-пліч з батьком захищав, а тепер вже самотужки продовжує захищати нашу Україну. Він запевнив, батько приїхав додому, аби вберегти його, а так вийшло, що син не вберіг батька.

Він справжній батько та українець
Веселий, добрий, усміхнений, щирий…Саме таким Ярослава Бойка згадують його знайомі та однокласники. Герой України закінчив Староміщинську загальноосвітню школу, потім училище, а далі одруження з пані Олею та народження двох синів. Однокласниця Надія не стримала сліз, коли дізналася про страшну звістку – смерть земляка.

– Цей день став справді жахливим, бо вперше прийшла у село така чорна звістка з фронту… Сам Ярослав мав золоті руки і часто працював за кордоном. Здавалося б, все добре, життя чудове, але війна внесла корективи в життя кожної родини. Не оминула і сім’ю нашого Героя. Коли старшого сина мобілізували, то Славік вчинив як справжній батько і повернувся. Немає людей у нашому селі, які б сказали про Ярослава щось погане. Християнин, товариський, розумний, дуже любив кішок і собак, ніколи у школі не ображав дівчаток, брав участь в різних акціях та подіях школи. Таким його ми і пам’ятатимемо, нашого однокласника–Героя. Вічна пам’ять і слава захиснику України, – каже пані Надія.

Не стримує сліз і сусідка загиблого Героя пані Надія. Разом з родиною захисника вона прожила на одній сходовій площадці більше шести років. І хоча вона останнім часом проживає в США, натомість добре пам’ятає важливі їх важливі дати. Жінка називає В’ячеслава взірцем працьовитості, а також зразковим парафіянином.

– У дитинстві я дружила з його старшим сином Назаром, який зараз теж на передовій. Я добре пам’ятаю появу на світ меншого сина – Дениса. Ми товаришували, часто гостили один до одного. Дядько Славко для мене – взірець працьовитості. Він їздив за кордон на роботу, а коли приїжджав – ніколи не «відпочивав» на дивані. Він шукав роботу в нас в містечку, щоб не байдикувати вдома. Він ніколи не пропускав службу, до чого і привчав своїх дітей. Коли він приїжджав із заробітків – усім дітлахам в дворі перепадало щось смачненьке, чи то шоколад, чи цукерок – він ніколи не забував про нас, – розповідає жінка.

Ніколи Ярослав Бойко не забував і про свою улюблену машину. Сусідка Надія каже, ця машина не найновішої марки, не куплена цього року, проте рідна серцю.

– Він її мив, полірував, начищав. У дворі одразу відчувався запах «нової машини». Це, напевне, було його хоббі. Там він відводив душу та мав час над «подумати». Пишу цей текст і думками переношусь в безтурботне дитинство, де немає війни, де сусіди живі і посміхаються. Про подумати…подивіться на його очі. Які вони глибокі, задумливі, сумні. Скільки в них прихованого змісту. Я рідко зустрічаю людей з такими очима. А очі – це дзеркало душі. Востаннє ми бачились ще минулої весни. Ми жили в одному містечку, але завжди кудись поспішали, – додає вона.

Та більш за все загиблий Герой України любив своїх дітей та дружину. Брат Борис згадує, як Ярослав їздив на заробітки, а його малеча бігла за поїздом.

– Завжди дітям привозив гостинці, завжди передавав жінці гроші. Був дуже щирою людиною, з пів слова міг зрозуміти того, хто до нього звертався в тій чи іншій справі. Він за кордоном працював будівельником, возив людей на роботу, та ще й брав на себе обов’язки керівника на будовах, хоча інші не поспішали до таких обов’язків. Він був золотою людиною, в прямому значенні цього слова. Але почалася війна, – каже брат Борис.

Із загиблим захисником у рідному селищі попрощалися вчора. Чимало людей зібралося, аби провести Ярослава в останню путь. Дружині воїна на похороні вручили «Пам’ятний лист на знак глибокої вдячності за жертовне служіння в лавах Збройних сил України» від головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Під звуки залпу та державного гімну прощалися з рідним чоловіком, батьком, другом, побратимом та земляком.

The post Приїхав з Польщі, аби захищати і залишився назавжди попрощалися з Героєм Ярославом Бойком first appeared on UA-IN.

Запис Приїхав з Польщі, аби захищати і залишився назавжди попрощалися з Героєм Ярославом Бойком спершу з'явиться на UA-IN.

Ангелом для своїх діток став Стецюк Руслан Анатолійович, який при житті був турботливим та люблячим татом. У Руслана було п’ятеро дітей і він з дружиною чекав на шосту дитину, але йому так і не судилося обійняти ще одну свою крихітку.

Війна забирає життя чоловіків, які сміливо ідуть у бій захищати свою землю, свій народ та вільне майбутнє дітей.

Сьогодні Руслана провели в останню путь із рідної домівки на місце вічного спочинку. Втрату оплакували усі люди, що прийшли помолитися за упокій його душі у Царстві Небесному.

The post “Став ангелом для дітей”: попрощалися із загиблим на війні батьком 5 дітей (ФОТО) first appeared on UA-IN.

Запис “Став ангелом для дітей”: попрощалися із загиблим на війні батьком 5 дітей (ФОТО) спершу з'явиться на UA-IN.