Міністерство освіти й науки планує зменшити бал для отримання випускниками гранту на навчання у закладах вищої освіти за аграрними спеціальностями. Ці професії входять до переліку тих, що потрібні будуть державі у майбутньому.

Про це сказав заступник міністра освіти й науки Михайло Винницький – пише Obozrevatel. За його словами, МОН розраховує, що так буде заохочувати випускників навчатися на агроінженерії та агрономії.

Зазначимо, що нині грантове фінансування можуть отримати студенти, зараховані на контракт на денну або дуальну форму навчання, які мають результат НМТ понад 150 балів з двох предметів. Вони можуть претендувати на грант І рівня – щорічне відшкодування у розмірі 15 тисяч грн.

Вступники, які мають результат НМТ понад 170 балів з двох предметів, зможуть отримати грант ІІ рівня розміром 25 тисяч грн.

Винницький зазначив, що ідея недоступності гранту І рівня на так звані кон’юнктурні спеціальності спрацювала правильно – грант є, але потрібно мати високі бали, щоб його отримати.

Де ми будемо працювати наступного року, щоб зробити краще, – це аграрні спеціальності.

Вони також потрібні для держави, але, на жаль, там вступник дуже часто навіть до двох предметів по 150 балів не дотягує.

Можливо, треба буде зробити для аграрних спеціальностей дещо нижчий бал. Імовірно, у такий спосіб ми можемо більше людей заохочувати до того, щоб іти на агроінженерію, на агрономію.

Ці спеціальності однозначно нам також потрібні, бо так чи так це сільське господарство, – сказав представник МОН.

За його переконання, після завершення війни Україна з одного боку буде аграрною державою, а з іншою – інноваційно-аграрною. Це важливі сектори для України, у які варто інвестувати.

The post Прохідний бал буде знижено: спеціальності, на які буде легше вступити у 2025 first appeared on UA-IN.

Запис Прохідний бал буде знижено: спеціальності, на які буде легше вступити у 2025 спершу з'явиться на UA-IN.

Заступник очільника МОН Михайло Винницький вважає, що в Україні варто підвищувати вартість навчання за контрактом у вищих навчальних закладах. Ґранти на отримання освіти у вишах у майбутньому призведуть до того, що освіта стане дорожчою.

Як пише Obozrevatel, заступник міністра наголосив, що університети не можуть якісно підготувати фахівця за 25 тисяч на рік.

Навіть у найбідніших державах Європи вартість навчання в університетах стартує від 3 тисяч євро (понад 132 тисячі гривень).

Якісна освіта має бути дорогою.

Я не уявляю собі, як викладач і як людина, яка трохи розуміється на фінансовій частині університетського менеджменту, не розумію, як можна підготувати будь-якого фахівця вищої освіти за 25 тисяч гривень.

А в нас є заклади вищої освіти, які таке пропонують.

Переважно вони приватні, але все-таки 25 тисяч гривень: приходь і плати. Це просто купівля диплома. Це ціна на рік. Я не розумію, як це можна зробити, – сказав він.

За словами Винницького, у Румунії та Болгарії вартість навчання у закладах вищої освіти починається від 3 тисяч євро. Водночас у Німеччині підготовка одного студента коштує 6-8 тисяч євро на рік.

В Україні середня ціна навчання за контрактом у вишах – 1 тисяча євро (46-47 тисяч гривень). Через це у викладачів низькі зарплати, а освіта – низької якості.

Це означає, що в нас викладачі мало заробляють.

Це означає, що в нас освіта низької якості, тому що, очевидно, викладачі не особливо зацікавлені.

Нам треба підвищувати середню вартість підготовки одного фахівця.

Відповідно, нам треба створювати систему співфінансування. Частково піде від держави, частково від приватного сектора.

І в цей спосіб освіта стане дорожчою – освіта стане якіснішою, – сказав представник МОН.

Він додав, що підвищення середньої вартості підготовки одного студента – думка не популярна, але це ще одна з речей, яка стоїть за ґрантами. Йдеться не тільки про справедливість, а й про якість вищої освіти в Україні.

Крім того, у законопроєкті № 10399, який у листопаді голосуватимуть у Раді, закладено ідею про те, що студент, який навчається на бюджеті, матиме перед державою певні обов’язки, як перед замовником. Зокрема, держава пропонуватиме студенту перше робоче місце.

The post Освіта стане дорожчою! Освіта стане якіснішою? У МОН анонсували зростання вартості навчання у вишах first appeared on UA-IN.

Запис Освіта стане дорожчою! Освіта стане якіснішою? У МОН анонсували зростання вартості навчання у вишах спершу з'явиться на UA-IN.

Однією зі стратегічних цілей МОН цього року має стати якісна вища освіта та розвиток освіти дорослих.

Для досягнення цієї мети планується надати право закладам вищої освіти реалізовувати всі види автономії, зокрема, фінансової. Задля цього до парламенту буде внесений законопроект, який надасть вишам повноваження самостійно розпоряджатися коштами, визначати внутрішню систему та рівень оплати праці, вільно залучати інвестиції, залишаючись при цьому неприбуткової організацією.

Також будуть реалізовані норми Бюджетного кодексу щодо затвердження порядку, яким буде встановлено формульний розподіл державного фінансування закладів вищої освіти за результатами їхньої діяльності.

Цього року запланований запуск електронної системи моніторингу працевлаштування випускників.

Окрім того, будуть запроваджені контракти з ректорами, що міститимуть цільові показники діяльності закладу вищої освіти, досягнення яких повинен забезпечити керівник закладу вищої освіти, та механізми перевірки досягнення таких цільових показників.

У 2022 році також планується визначити основні цілі та пріоритети розвитку вищої освіти з урахуванням глобальних тенденцій світової економіки. Для цього планується схвалити Стратегію розвитку вищої освіти України на 2021-2031 рік.

Міністерством освіти і науки також заплановано проведення оптимізації мережі закладів вищої освіти в Україні, в тому числі з урахуванням перспектив їх розвитку та наявності мережі гуртожитків.

У планах МОН на 2022 рік є розширення застосування технологій ЗНО для забезпечення доброчесності доступу та рівних умов для абітурієнтів при вступі для здобуття вищої освіти.

Буде реалізоване пілотування Єдиного державного кваліфікаційного іспиту та (або) його окремих елементів з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання.

Оперативним планом МОН на 2022 рік також визначені інші цілі у напрямі розбудови дієвої системи забезпечення якості вищої освіти, створенні системи вищої освіти, якій довіряють українські роботодавці, задоволенні освітніх потреб населення щодо професійного розвитку тощо.

The post МОН затверджені цілі у вищій освіті на 2022 рік first appeared on UA-IN.

Запис МОН затверджені цілі у вищій освіті на 2022 рік спершу з'явиться на UA-IN.

Джерело: Укрінформ

1
Порушення під час виборів президента у Могилянці
2
МОН не визнає результати виборів у Могилянці
3
Коли можуть провести повторні вибори
4
У МОН не має повноважень скасовувати результати виборів, – Стадний
5
Хто поки очолює Києво-Могилянську академію
Про це сказав міністр освіти та науки Сергій Шкарлет. За його словами, визнати вибори, які відбувалися не у відповідності з процедурою, Міністерство освіти не може.

Порушення під час виборів президента у Могилянці
Шкарлет наголосив, що всі порушення під час виборів розповів спостерігач, який від МОН був в закладі вищої освіти і спостерігав за цими виборами.

Там була залучена поліція, ми запросили і записи з камер відеоспостереження, де чітко було видно, що є ознаки того, що виборча скринька залишала виборчу дільницю майже на годину,
– заявив Шкарлет.

Що сталося під час виборів президента у Могилянці? У день, коли проходив другий тур виборів очільника вишу, до приміщення голосування увірвалися кілька невідомих осіб, які одну скриньку з бюлетенями залили фарбою зеленого кольору (за попередніми даними, зеленкою).

Водночас іншу скриньку з бюлетенями винесли за межі приміщення. Але вже за менше ніж годину незаконно вилучену скриньку з бюлетенями повернули до приміщення. Деталі – читайте у статті.

МОН не визнає результати виборів у Могилянці
На думку Шкарлета, було дивно, коли хтось знайшов цю скриньку чи на сусідній вулиці, чи на будівельному майданчику.

Тому як міністр, як колишній ректор, я точно не визнаю ці вибори. Більш того, буде наказ про проведення повторних виборів. Хай обирає колектив (Могилянки – 24 канал), але чесно, прозоро, без порушення процедури, без вкрадених скриньок тощо,
– заявив Шкарлет.

Він додав, що як буде проведено процес виборів без порушень, буде обраний президент вишу колективом легітимно, то відповідно до процедури, МОН підпише контракт з ним.

За словами міністра, повідомлення щодо порушення процедури виборів, окрім повідомлення спостерігача від МОН, було і від одного з кандидатів на виборах у – в.о. президента Києво-Могилянської академії Олександри Гуменної.

На уточнююче запитання на підставі чого було прийнято рішення про невизнання результатів конкурсу в НаУКМА, міністр відповів: “На підставі тих попередніх документів, які у мене є, сьогодні буде тривати експертно-кадрова комісія… Я особисто не бачу підстав для затвердження результатів цих виборів”.

Шкарлет додав, що якщо експертно-кадрова комісія, спостерігач від МОН переконають його в тому, що результати виборів є об’єктивними попри порушення, то у відомстві їх визнають.

Водночас на запитання, чи буде розглядати МОН пакет документів, які за результатами виборів подав до МОН Сергій Квіт, який начебто виграв вибори, Шкарлет зазначив, що ці документи будуть розглянуті найближчим часом.

“У нас на розгляд є достатньо часу. Ми не чекаємо останнього терміну, як тільки вони надійшли, ми одразу починаємо розгляд”, – сказав він.

Міністр додав, що з Сергієм Квітом, як і з Олександрою Гуменною він не зустрічався, бо не було відповідних ініціатив кандидатів.

Коли можуть провести повторні вибори
Стосовно оголошення нового конкурсу на посаду президента Могилянки міністр зазначив, що у законі є чітко встановлені терміни. Відповідно до них, в найкоротший термін, який вимагає законодавство, буде оголошено ці вибори.

Є мінімум два місяці на подачу документів, самий мінімальний час: на проведення агітації, час на перевірку документів. Після цього будуть проведені вибори, в найкоротший термін, відповідно до норм діючого законодавства,
– наголосив Сергій Шкарлет.

Він додав, що документи виборчої комісії про результати виборів були у МОН у понеділок, 31 січня, і міністерство їх розглядає.

У МОН не має повноважень скасовувати результати виборів, – Стадний
Колишній заступник міністра освіти Єгор Стадний написав у фейсбуці, що Міносвіти не може визнавати вибори ректора такими, що не відбулися, тому що це не в повноваженнях міністерства.

МОН не може визнавати вибори ректора такими, що не відбулись. Цього просто немає серед їх повноважень. Це робить оргкомітет виборів і робить не просто навмання, а лише у трьох випадках. І жоден з цих трьох випадків на виборах в Могилянці не настав,
– заявив Стадний.

Колишній заступник міністра нагадав, що вибори президента Києво-Могилянської академії відбулися і Сергій Квіт набрав на них понад 50% голосів, а це згідно із законом перемога на виборах.

“І в цій ситуації Міносвіти зобов’язане підписати договір з переможцем виборів, якого визначено у протоколі виборчої комісії про результати виборів, який оргкомітет направив до МОН”, – додав він.

Хто поки очолює Києво-Могилянську академію
Наразі, за словами Шкарлета, виконуючим обов’язки президента Києво-Могилянської академії призначено Дениса Азарова – декана юридичного факультету.

Міністр додав, що за час його перебування на посаді це вже п’яті вибори президента НаУКМА. Він наголосив, що тривалі вибори були і в КНУ, і в Запорізькій політехніці.

“Але Києво-Могилянська академія – це лише один з більше ніж сотні університетів, які є в державі. Це єдиний випадок за всю історію України, коли вибори відбувалися саме так”, – зазначив Шкарлет.

До слова, сам Сергій Квіт у фейсбуці повідомив, що вже подав в Міністерство освіти документи на спецперевірку як переможець виборів на посаду президента Києво-Могилянської академії, і очікує швидкого завершення формальних процедур для підписання контракту.

The post МОН не визнає результатів виборів у Києво-Могилянській академії та оголосить повторні first appeared on UA-IN.

Запис МОН не визнає результатів виборів у Києво-Могилянській академії та оголосить повторні спершу з'явиться на UA-IN.

Звання Герой України Іллі Гельфгату, який очолює кафедру вчителів фізики Харківського фізико-математичного ліцею № 27, присвоїли до 30-річчя Незалежності України. Президент України Володимир Зеленський вручив йому нагороду у святковий день під час урочистих подій на Майдані в Києві. Високе звання вчителю фізики було присвоєно за видатні особисті заслуги перед державою в розвитку національної освіти, впровадження інноваційних методів навчання, багаторічну плідну педагогічну діяльність.

Ілля Гельфгат — автор і співавтор багатьох збірників задач, довідників, методичних посібників. Він систематично проводить навчальні семінари на базі ліцею для колег з міста і області, щорічно організовує в ліцеї олімпіади та інші заходи. Ілля Маркович — один із творців нині чинної навчальної програми з фізики для 10—11 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом академіка Національної академії наук України Вадима Локтєва, а також автор сучасного підручника з фізики для 9—11 класів.

Упродовж останніх п’яти років Ілля Гельфгат підготував 54 переможці III етапу, 18 переможців ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з фізики, 7 переможців Міжнародних олімпіад, переможця ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН України. Команди учнів ліцеїстів під його керівництвом виборювали перемоги у Всеукраїнських турнірах юних фізиків та здобули диплом І ступеня й 4 дипломи ІІ ступеня.

Цьогоріч із 30 абітурієнтів Харкова, які склали ЗНО на 200 балів, 15 навчаються саме в Харківському фізико-математичному ліцеї. Серед його випускників — кандидати і доктори наук, вчителі, керівники підприємств, підприємці та бізнесмени.

Сьогоднішня суботня зустріч зі скромною і непересічною Людиною, Вчителем від Бога переконує і вселяє впевненість, що все ми здужаємо і вистоїмо перед будь-якими викликами. Про таких людей кажуть, що коли поспілкуєшся з ними, наче джерельної води в спекотну днину нап’єшся. Говорили ми з Іллею Марковичем після уроку в кабінеті фізики ліцею.

— Ілле Марковичу, з яким почуттям ви прокинулися наступного дня після вручення Президентом України найвищої державної нагороди під час святкування Дня Незалежності? Чи очікувана для вас була ця подія?

— Очікуваною вона стала десь за дві-три доби, коли мені зателефонували й сказали, що треба приїхати в Київ для вирішення організаційних питань з приводу церемонії нагородження. А до того, звісно, що ні. Щодо почуттів, то в глибині душі залишався певний подив, адже країна воює і звання Героя України заслуговують сьогодні перш за все ті, хто зі зброєю в руках обстоюють наш суверенітет. А тут нагороджують людину, яка займається улюбленою справою. Не знаю, скільки тут героїзму.

— Але якби не такі люди як ви, хтозна, як би воювали наші захисники, адже перш за все школа дає і знання, і виховання…

— Напевне. Але зараз, на мій погляд, ми даємо менше ніж хотілося б, проте досі система працює. І це не завдяки мені чи комусь. Тут задіяно зусилля величезної кількості вчителів, та до певної міри, дякувати Богові, працює інерція. У нас завжди освіта була в пошані.

— А хто першим привітав вас із цією високою нагородою?

— Звісно, Володимир Зеленський під час вручення нагороди. А хто потім у числі перших? Мені важко сказати, бо на Майдані мобільний телефон був вимкнений, тож уже опісля я зателефонував усім, хто намагався набрати мій номер. Це була величезна кількість дзвінків. Звісно, вітали і близькі, і друзі, багато випускників із різних куточків світу — Німеччини, США, Ізраїлю… Потім побачив купу привітань у фейсбуці, в електронній пошті.

— Тобто географія поздоровлень була всепланетна?

— Ну, Антарктида не була задіяна, а так добрі, теплі слова надійшли майже з усіх континентів (усміхається Ілля Маркович).

— Ілле Марковичу, зараз хотілося б зробити невеличкий екскурс в історію. Що ви писали у своїх шкільних творах на тему «Ким я хочу бути?»

— Я вже не пам’ятаю, що там писав, але як і всі діти хотів бути міліціонером, потім пожежником. Це в початкових класах, а вже десь у 9-му захотілося вивчати фізику. У школі я її досконало не знав. Потім, коли працював, знайшов підручники того часу, передивився навчальні програми і зрозумів, що за тими програмами школярі не могли сповна опанувати цей предмет.

Чому зацікавився саме фізикою? Просто мені було дуже цікаво, як все влаштовано, а відповіді знайти не міг. Інтернета не було, шкільні підручники не давали відповіді на мої запитання, тож шукав їх у книжках. Зараз, безперечно, є набагато більше можливостей.

— А що саме вивело вас на педагогічну стежину? Ви стали вчителем, реалізуючи свої плани на майбутнє, чи через певні обставини?

— Значною мірою це випадковість. Коли закінчив університет, служив в армії, я все-таки планував займатися фізикою. Не склалося. З різних причин. Дисертацію ще встиг захистити, але вже тоді працював учителем і зрозумів, що зі школи вже ніколи не піду. Як написала про мене одна журналістка, я не збираюся йти в науку. І це цілком правильне твердження, оскільки в 70 років я туди вже не збираюся. А якщо серйозно, то школа – це і справді моє. Я це знаю, я це відчуваю.

— Ілле Марковичу, чи пам’ятаєте свій перший урок?

— Мені добре запам’ятався день, коли провів свій перший урок як практикант. Тоді в групі студентів ми кидали жереб, хто проводитиме урок. Випало мені. У класі, окрім учнів, мене чекали аж три живі жаби, хоч дещо змучені. Як з’ясувалося пізніше, коли ми вже краще познайомилися зі школярами, ці жаби були призначені їхній вчительці фізики. А тут прийшов практикант. Ось вони й вирішили, що не пропадати ж добру. Тих жаб я викинув. Одна з них потрапила до лаборантської кімнати, після чого вчителька тиждень боялася туди заходити.

А вже у ролі вчителя з перших днів зрозумів, що щось роблю не так. Бо педагогіки нас майже не вчили і до всього доводилося доходити самотужки. Треба було вчитися цього майже з нуля. Тоді дійшов висновку, що на запитання учнів, на які не можеш дати відповідь, треба чесно казати «не знаю» чи у деяких випадках — «цього ніхто не знає». І не треба надувати щоки і щось вигадувати.

— Cьогодні, маючи багатий досвід, яке із завдань школи ви вважаєте найголовнішим? Чи справляється з ним, на вашу думку, сучасна освітня система?

— Головне завдання — це готувати дітей до життя, про що нам часто кажуть. Але під цим можна розуміти різні речі. Ще кілька років тому нам пояснювали, що не треба дитину перевантажувати знаннями, а давати лише те, що потрібно в житті. І тут у мене виникало серйозне запитання, бо життя у кожного своє. Якщо ми готуємо сільгоспробітників, то тоді читати-писати навчили і добре. Але ж ми хочемо бути сучасною країною! Нам потрібні ІТ-працівники, дослідники, кваліфіковані лікарі і педагоги. А вони мають багато знати і забезпечити розвиток країни. А те, що ми робимо сьогодні, не відповідає нинішньому рівню життя. А через 15 років основу працівників нашої економіки становитимуть ті, хто сьогодні сидить за партами. І ми вже знаємо приклади, коли приходить інвестор, готовий запропонувати випускникам гідну роботу і зарплатню, і не знаходить кандидатів на таку роботу, бо не бачить підготовлених кваліфікованих кадрів. Значить, система недопрацьовує?

Але школа, власне, і не може сповна виконати своє головне завдання, бо вона не ізольована система. Вона залежить від стану економіки, від тієї парадигми розвитку, яка існує в Україні. Нині, на мою думку, не вистачає мотивації дітей до навчання, і її не може створити ні школа, ні Міністерство освіти. Це завдання держави. А якщо не буде мотивації, не буде й прагнення учнів до зростання у фаховому сенсі.

І ще один аспект. Для того, щоб діти навчалися, потрібен учитель. Ми зараз готуємо нові програми, нові підручники, але забуваємо про підготовку вчителів. Може так статися, що в школу прийде така генерація вчителів, які не зможуть навіть прочитати найкращі програми, за якими мають навчати учнів.

Що маємо сьогодні? Насамперед, недостатню кількість молоді, яка вступає до педагогічних вишів на природничо-математичний напрям. Це турбує нині і владу, і суспільство. Але й ці вступники приходять у виші зі 120, а то і 115 балами ЗНО. Тобто до педагогічних вищих навчальних закладів вступають ті, хто не зміг нікуди потрапити на навчання. Крім того, значна кількість таких дипломованих «педагогів» до школи навіть не заходить. Але дітей треба комусь навчати! Тут, мабуть, повинен стверджуватися не лише дитиноцентризм, а і вчителецентризм.

— Ілле Марковичу, чи є у вас серед учнів улюблені? Хто і за якими ознаками потрапляв у їхнє число?

— Звісно, улюблені учні були і є. Як і в кожного вчителя. Одні з них мене привертали своїм рівнем знань, світоглядом, з іншими просто виникали людські приязні стосунки. У старших класах ці учні стають рівноправними товаришами.

— А кого з видатних, знаних випускників у країні, світі ви можете назвати?

— Я б не хотів когось виокремлювати. Є люди, які й нині успішно працюють. Це не лише фізики-науковці. Хтось із колишніх учнів робить кар’єру в Парижі, в США один з учнів очолює високотехнологічну фірму, яка займається аналізом ДНК в медичному напрямі. Один із випускників працював певний час на славнозвісному колайдері. Є успішні бізнесмени, які добре знали фізику. Це 90-ті роки. Є професор американського університету. Проте фізикою займається небагато випускників, але кожен із них спроможний проявити себе у будь-якій сфері.

— Насамкінець, з огляду на проблеми, про які ви говорили, хочу запитати, чи існує сьогодні в освітянській сфері певна криза, чи все рухається в потрібному напрямку?

— Безперечно, криза існує. І розпочалася вона не вчора, а ще за радянських часів. І часто те, що сьогодні називають реформою освіти, є переливанням з пустого в порожнє, бо реформами у нас називають будь-які нововведення. Ми сперечаємося про терміни навчання в школі, якою має бути система оцінювання, про ще казна-що. Оце реформа? І добре, що нині це потроху змінюється.

Нам потрібна своя українська школа, і вона не може з’явитися за якимись декретами. Її потрібно щодня напрацьовувати крок за кроком.

Ілля ГЕЛЬФГАТ. Народився у серпні 1951 року в Харкові. Після школи закінчив Харківський державний університет ім. О.М. Горького за спеціальністю «Фізика». Педагогічну діяльність розпочав на посаді вчителя фізики в середній школі № 54 м. Харкова у 1975 році. З 1988 року й нині працює вчителем фізики Харківського фізико-математичного ліцею №27. Спеціаліст вищої категорії, учитель-методист. У 1984 році став кандидатом фізико-математичних наук.

Заслужений вчитель України, Почесний громадянин м. Харкова. За успіхи в роботі нагороджений нагрудним знаком «Відмінник народної освіти», орденами «За заслуги» ІІІ-го, ІІ-го та І ступенів. У 2021 році присвоєно звання Герой України.

The post Ілля ГЕЛЬФГАТ: «Нам потрібна своя українська школа, яку треба напрацьовувати крок за кроком» first appeared on UA-IN.

Запис Ілля ГЕЛЬФГАТ: «Нам потрібна своя українська школа, яку треба напрацьовувати крок за кроком» спершу з'явиться на UA-IN.

Джерело: програма Ukraine Global Scholars
Зокрема, запрошують всіх охочих школярів з 8 по 11 клас, які знають англійську мову та мріють навчатися за кордоном, але не мають грошей, щоб податися на програму Ukraine Global Scholars.

Хто може взяти участь у конкурсі
Кандидата має відповідати таким критеріям:
Бути громадянином України.
Бути готовим після 5 років навчання повернутися в Україну та відпрацювати тут 5 років та стажуватися щоліта (учасник підпише з UGS договір про це).
Бути учнем 8 – 11 класів української школи. Такі діти вступають до приватних шкіл-пансіонів спершу. Учні 11 класів зазвичай вступають до коледжів та університетів.
Випуститися з української старшої школи, мати 18 років чи менше й не навчатися в українському університеті.
Бути зразковим учнем з високим середнім балом.
Добре знати англійську мову.
Мати винятковий список позакласних занять та захоплень.
Захоплюватися одним або кількома предметами.
Походити із сімʼї з обмеженими фінансовими можливостями й потребувати фінансової підтримки під час вступу (річний дохід (до оподаткування) менший ніж 35 000 доларів).
Мріяти про навчання в найкращих закладах світу та бути готовим багато працювати, щоби вступити.

У відомстві додають, що якщо ви будете фіналістом FLEX у 2021 році й вирушите до США у 2021 році, то не зможете взяти участь у цій програмі цьогоріч. Проте зможете вступати з-за кордону або після повернення в Україну.

Як проходитиме відбір учнів
На першому етапі відбору кандидати мають заповнити онлайн-заявку англійською мовою, яка охоплює біографічну інформацію, оцінки зі школи, кілька довгих та коротких есе, а також надіслати будь-які інші додаткові документи (наприклад, портфоліо).

На другому етапі відбору допущені до нього кандидати пройдуть онлайн-тест на знання англійської мови та математики. Вони мають відповідати на запитання зі стандартизованих тестів SAT та TOEFL, розуміти складні тексти англійською та розв’язувати математики шкільного рівня англійською.

На третьому етапі відбору допущені учасники/-ці пройдуть 2 – 3 30-хвилинних вступних інтерв’ю через Zoom / Skype з членами приймальної комісії.

Зазначимо, що програма Ukraine Global Scholar:

покриває всі витрати, які виникають під час подання заявок,
допомагає з обранням навчальних закладів,
підтримує під час навчання за кордоном,
допомагає з пошуком літніх стажувань і працевлаштуванням в Україні.
Довідка! Ukraine Global Scholars – це благодійна організація, яку заснували українські випускники відомих університетів США. Вона щороку відбирає талановитих учнів з незаможних родин та безкоштовно допомагає зі вступом у найкращі виші світу.

За 5 років існування за допомогою програми вже понад 100 школярів виграли повні стипендії на навчання в найкращих університетах та школах-пансіонах світу.

До слова, у 2021 році 48 талановитих школярів з України отримали стипендії Ukraine Global Scholars. Тож вони вже у вересні розпочали навчання у престижних школах і університетах США, Канади, Німеччини та Китаю.

The post Українські школярі можуть безкоштовно вступити в закордонні школи та університети first appeared on UA-IN.

Запис Українські школярі можуть безкоштовно вступити в закордонні школи та університети спершу з'явиться на UA-IN.

Джерело: Міністерство освіти і науки
Загалом до рейтингу, який уклав глобальний науково-дослідний консультаційний центр QS Quacquarelli Symonds, увійшли 450 найкращих університетів.

Згідно зі списком:

16 університетів вперше увійшли до рейтингу;
4 університети поліпшили позиції у порівнянні з позиціями минулого року;
7 університетів зберегли позиції.
Міністр освіти Сергій Шкарлет розповів, що найкращі з українських вишів потрапляють до міжнародних рейтингів, отримуючи ще більше можливостей для обміну досвідом із партнерами, залучення іноземних студентів і використання передових технологій.

Які виші потрапили у рейтинг
У МОН назвали 10 українських університетів, які потрапили у рейтинг найкращих вишів Європи, Середньої Азії та країн, що розвиваються, 2022 року:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 35 місце;
Національний технічний університет України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського – 63 місце;
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна – 69 місце;
Національний технічний університет Харківський політехнічний інститут – 105 місце;
Національний університет Львівська політехніка – 106 місце;
Сумський державний університет – 122 місце;
Національний університет Києво-Могилянська академія – 131 місце;
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова – 166 місце;
Національний університет біоресурсів і природокористування України – 183 місце;
Львівський національний університет імені Івана Франка – 191 місце.

Зазначимо, що з минулого року кількість вишів України у регіональному рейтингу збільшилася з 25 до 41 університету. Директор аналітичного центру QS Quacquarelli Symonds Бен Саутер повідомив, що це є абсолютним рекордом в історії даного регіонального рейтингу.

Як створили рейтинг? Для складання регіонального рейтингу враховуються десять показників:

академічна репутація закладу освіти,
його репутація серед роботодавців,
співвідношення кількості викладачів та студентів,
кількість публікацій на одного викладача і співробітника,
кількість цитувань на одну публікацію,
частка іноземних викладачів і співробітників,
частка іноземних студентів,
частка викладачів та співробітників з ученим ступенем,
глибина міжнародних наукових колаборацій,
присутність закладу освіти в онлайн-середовищі.
До слова, у 2021 році фахівці склали рейтинг 200 найкращих вишів України. У рейтингу перше місце посів Київський національний університет ім. Т. Шевченка. На другій сходинці – Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського.

The post 40 українських університетів увійшли в рейтинг кращих вишів 2022 року first appeared on UA-IN.

Запис 40 українських університетів увійшли в рейтинг кращих вишів 2022 року спершу з'явиться на UA-IN.

Про це повідомляє сьогодні пресслужба Мінфіну.

В окремих вишах (III та IV рівнів акредитації) цей показник суттєво перевищував середнє значення по країні.

Найбільші витрати на навчання одного студента на державне замовлення у 2020 році були в таких закладах:

Літній академії національного авіаційного університету – 309,2 тис. грн на рік; – Національній музичній академії України ім. Чайковського – 240,2 тис. грн; – Одеській національній музичній академії ім. Нежданової – 183,1 тис. грн; – Львівській національній музичній академії ім. Лисенка-149,8 тис. грн.;
Київському національному університеті театру, кіно та телебачення ім. Карпенка-Карого – 146,2 тис. гривень.

Загальні витрати 166 закладів вищої освіти, включених до аналізу, становили 19,3 млрд грн за загальним фондом державного бюджету та 12,4 млрд грн за спеціальним фондом державного бюджету (кошти, отримані за надання платних послуг). У цих закладах навчалося 635,7 тис. студентів, у тому числі 307 тис. студентів, які здобувають освіту за держзамовленням, та 328,7 тис. студентів за контрактом.

Підготовку фахівців закладами вищої освіти сконцентровано у 5 регіонах: у місті Києві, Харківській, Львівській, Дніпропетровській та Одеській областях. Тут зосереджено половину закладів вищої освіти, які навчають 57% студентів, і витрачають майже дві третини коштів, спрямованих із державного бюджету на підготовку фахівців закладами вищої освіти.

До підготовки студентів за державним замовленням у 2020 році було залучено 52,1 тис. науково-педагогічних та педагогічних працівників.

Для обслуговування освітнього процесу також утримувалося 69,4 тис. непедагогічних працівників, що становило 57% загальної чисельності працівників.

The post У МОН назвали виші-лідери за витратами на одного студента first appeared on UA-IN.

Запис У МОН назвали виші-лідери за витратами на одного студента спершу з'явиться на UA-IN.

Замість “червоних дипломів” які скасували в Україні в 2021 році, установи вищої освіти можуть вказувати інформацію про особливі досягнення випускників в додатку до диплому, повідомляє прес-служба Міносвіти.

Крім того, вузам дозволили самостійно визначати вимоги до присудження нагороди.

“Інформацію про особливі досягнення випускника установа вищої освіти може вказувати в додатку до диплому європейського зразка в шостому розділі” Додаткова інформація. Вимоги до присудження нагороди також визначають ЗВО самостійно “, – йдеться в повідомленні.

Документи про вищу освіту можуть бути видані за за встановленими науковими ступенями:

диплом молодшого бакалавра;
диплом бакалавра;
диплом магістра;
диплом доктора філософії/доктора мистецтва;
диплом доктора наук.
Наказ Міносвіти від 29.12.2020 № 1571 «Про затвердження форм документів про вищу освіту (наукові ступені) і додатки до них, зразка академічної довідки» на даний момент опрацьовує Міністерство освіти і науки України спільно з Міністерством юстиції України.

Чинним цей документ стане після реєстрації в Мін’юсті і опублікування у виданні «Офіційний вісник України».

Нагадаємо, в 2021 році Міносвіти скасувало видачу так званих “червоних дипломів”, які свідчать про закінчення вузу з відзнакою.

Згідно з наказом Міносвіти №1571 від 29 грудня 2020 року, були затверджені нові форми відповідних дипломів, а також форми додатка до диплому європейського зразка і зразок академічної довідки.

The post У МОН пояснили, що студентам видаватимуть замість «червоних дипломів». first appeared on UA-IN.

Запис У МОН пояснили, що студентам видаватимуть замість «червоних дипломів». спершу з'явиться на UA-IN.

Про це у своєму Telegram-каналі повідомив т.в.о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет:

МОН рекомендує проводити навчання за змішаною формою з внесенням відповідних змін до графіка освітнього процесу та розкладу занять, враховуючи епідемічну ситуацію в кожному конкретному регіоні та закладі освіти. Лист вже надісланий керівникам закладів освіти.

Організовуючи навчання за дистанційною або змішаною формами, варто враховувати зміни до правил карантину та попередні рекомендації МОН.

The post З понеділка освітні заклади України змінюють форму навчання (ОФІЦІЙНО) first appeared on UA-IN.

Запис З понеділка освітні заклади України змінюють форму навчання (ОФІЦІЙНО) спершу з'явиться на UA-IN.