Мати 23-річної Олександри, Галина Гуй, досі не може повірити, що цей жах стався саме з її донькою.
“У тяжкому стані, тому що одну ніжку їй відрізали. а за другу йде боротьба. Не знаємо, скільки вона буде продовжуватися… (Олександра – прим. ред.) мріяла бути хорошим лікарем, закінчила Богомольця, добре вона вчилася”, – розповіла пані Галина.
Крім Олександри, в родині священика з Кіровоградщини, ще троє дітей. Один із них – військовий, який нині терміново повертається з Донбасу до київського шпиталю. Сюди Олександру доправили напередодні ввечері після ампутації ноги в одній з київських лікарень.
“Вона мріяла бути лікарем, мабуть, змалечку. Надзвичайно добре вчилася. Дуже розумна. У військову академію мріяла вступити, вступила. Мріяла бути анестезіологом”, – розказала подруга Олександри Марія Кочерга.
Коли майор у нетверезому стані здійснив наїзд на дівчат, ті поверталися до військової частини за формою. Сам чоловік чинив опір правоохоронцям, не хотів проходити тест на вміст алкоголю в крові. Як виявилося згодом – недарма, у нього в крові знайшли два проміле алкоголю.
Заступник військового прокурора київського гарнізону, старший лейтенант юстиції, Іван Шнуренко розказав, що майор перебував у стані алкогольного сп’яніння – 2,9 проміле. Зараз йому повідомили про підозру у скоєнні кримінального правопорушення частини 2 статті 286 КПК та вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Людмила, мати ще однієї курсантки, на яку було здійснено наїзд, Тетяни, розказала, що її донька восени мала стати курсанткою академії. Тетяні також не вдалося врятувати ногу. А коли її перевели з реанімації до палати, вона розказала матері, що спершу вони сприймали спробу чоловіка напідпитку наїхати на юрбу студентів за жарт.
“Діти кажуть, що вони так гарно відсвяткували. Вона розказала, що була одна спроба наїхати на цих дітей – вони відскочили на сходи. Потім була друга спроба наїхати на цих дітей. І на третій раз таки вдалося – я не знаю, що в голові було в тієї людини!” – розказала вона.
А от самі курсанти коледжу про трагедію говорять неохоче.
“Я чисто по-людськи не буду розмовляти. Вибачте, але ситуація важка”, – розказав один із них. А на уточнююче запитання про те, чи був це їхнім викладачем, відповів, що “не знають”.
Горе-водієм виявився 46-річний офіцер одного з управлінь академії – майор Володимир Холодний. Авто зареєстроване на дружину і базі державних реєстрів перебувало у розшуку. Днями Холодного призначили керівником курсу, де мали би вчитися Олександра, Галина та Тетяна.
“Я приношу співчуття батькам. тому що не змогли зберегти здоров’я їх дітей. І мені соромно як керівнику, що я за гарними службовими рекомендаціями за відзнаками за участь в АТО, не зміг розгледіти справжнє обличчя військовослужбовця”, – розповів начальник Української військово-медичної академії Валерій Савицький. Він також підтвердив, що за кермом був саме Холодний.
Батьки постраждалих кажуть – від академії жодної підтримки не отримали. А про те, що доньці ампутували ногу, дізналися після дзвінка друга Олександри. Збір коштів на реабілітацію усіх трьох дівчат тепер оголосили волонтери.
Мати постраждалої Олександри Людмила Ніколаєва розказала, що їх неважливо, чи посадять того, хто це зробив, чи ні, адже це не поверне ногу дівчині.
“Правосуддя має восторжествувати. Якщо так буде продовжуватися – що хто хоче нап’ється і буде їздити по людях… це ж не годиться. Треба, щоб людину наказали”, – розказав батько постраждалої курсантки Микола Гуй.