За останні тижні Укрзалізниця фігурує в скандалах якщо не щодня, то через день – точно. Причини банальні – хамське ставлення до пасажирів, скандали в поїздах, відсутність елементарних умов для поїздки у вагонах.
Коли анонсували повільне і покрокове підвищення цін на квитки в поїздах – українці скрипіли, але погоджувалися. Вагони міняти потрібно було давно, постіль в цих вагонах теж, а ще була надія на те, що з’являться розетки, кондиціонери, нормальні туалети.
Але на жаль, обіцяного чекати доведеться не просто три роки, а сто три роки – велика частина потягів непридатна для перевезення пасажирів, оновлені вагони зустрічаються рідко, а ціни на квитки ростуть просто на очах.
Я часто користуюся послугами Укрзалізниці й чесно зізнаюся – з кожним роком ситуація мене все більше засмучує. Після декількох змін графіків поїздів, дістатися з точки А в точку Б стало нагадувати складний квест і лотерею. Знайти прямий і зручний поїзд зрідка везе тільки в напрямок столиці, але і то – не завжди. Якщо шлях складніший і з пересадками, то за новими графіками чомусь поїзди між собою абсолютно не узгоджуються.
За все своє доросле життя я вперше зіткнулася з абсолютно дикою ситуацією – я не можу знайти квитки у відпустку для поїздки з дитиною. Їх просто немає. І ні, я не почала їх шукати за тиждень до наміченої дати. Я займаюся моніторингом понад місяць, почала дивитися варіанти, як і належить – за 45 днів до відправлення.
Спочатку я думала, що на сайтах Укрзалізниці немає ще додаткових літніх поїздів на південь. Але вони так і не з’явилися. Потім я думала, що компанія оптимізує витрати та не додає поїзда і вагони, поки не будуть продані всі квитки – і тут я знову помилилася. Нікому немає діла до того, що люди хочуть потрапити на південь влітку.
Потім я почала шукати обхідні шляхи, і вчора на сайті Укрзалізниці я знайшла прекрасний варіант поїздки зі Львова до Одеси – через Харків. Тобто, спочатку мені доведеться доїхати поїздом до Харкова, а вже звідти на Одесу. І півтори доби з дитиною в дорозі. Мало того, квиток на один поїзд – близько 800 гривень і на другий – стільки ж, і це якщо пощастить. Є варіанти люкс + купе, де на одну людину вийде близько 3000 гривень.
Не повіривши своїм очам, я вирішила копнути глибше і зрозуміти, що ж відбувається з поїздами по популярних напрямках.
Отже, зі Львова до Одеси ходить фірмовий поїзд №12-той самий, з розетками та кондиціонерами, вагони тільки купе і класу “люкс”. Він найкомфортніший і зручний – курсує щодня, виїжджає ввечері, приїжджає вранці. Квитків на нього не було з моменту продажу – за 45 діб. Відразу. Як показало опитування серед знайомих – квитків на нього не бачив ніхто. Купити не можна було ні в середині червня, ні на початку липня, і немає на нього квитків на серпень. Точніше – можна в окремі дні знайти випадковий “люкс” за 2212 гривень.
Поїзд №168 Львів-Одеса. Досить новенький поїзд, не з дешевих – від 800 гривень за один квиток, але з дуже незручним графіком – виїзд о 9:40 зі Львова і приїзд о 20:56 до Одеси. Тобто – мінус один день відпустки. Крім того, цей поїзд їздить раз на чотири дні, що також не дуже зручно. У цьому поїзді є кондиціонер, розетки та нові туалети. І весь склад – вагони купе і класу “люкс”.
Як зазначено на сайті Укрзалізниці, є ще один прямий поїзд Львів-Одеса №26, з красивою назвою “Біла акація”. Але графік просто вражає – тільки 18 і 20 серпня.
Все, більше прямих поїздів зі Львова до Одеси немає. З одного багатомільйонного міста в інший – три поїзди в літній час. З яких два – курсують навіть не через день.
Дивимося поїзди, що проходять – з Чернівців їде два потяги через Львів, один виїжджає пізно вночі та приїжджає в обід, на деякі дні навіть миготять окремі купе або люкси на нього. Курсує він тільки по непарних. Другий їздить до Білгород-Дністровського і щодня. Але квитків на нього я теж не бачила – такий собі поїзд-привид.
Ще є два потяги з Ужгорода – нічний і з виїздом пізно вночі з прибуттям в обід. Перший їздить щодня і квитків немає зовсім, другий по непарних – квитків на нього теж немає або зрідка трапляються люкси.
Разом: 9 поїздів із західного напрямку, з яких щоденні тільки три. Ми з донькою шукали різні варіанти – з пересадкою у Вінниці або Жмеринці. З виїздом з Чернівців, Рівного чи Стрия – з містечка у Львівській області за годину їзди чомусь квитки є, а от зі Львова на цей же потяг – ні.
У печалі я пішла подивитися на вартість квитків на літак і зрозуміла, що за ці гроші я можу прекрасно з донькою злітати до Грузії. Але квитки на літаки всередині України – це окрема тема.
Набагато веселіше ситуація з квитками на автобуси. І я почала розуміти, чому нелегальні перевезення в цій країні будуть жити завжди. Тому, що автобуси є, водії є, квитки на ці автобуси теж є. Ну як квитки – половина водіїв чесно каже: платіть на вході. Вартість проїзду до Одеси від 600 гривень за людину. Автобуси виїжджають з декількох станцій, щогодини. І в кращому випадку – третина цих автобусів їздить легально.
Заради інтересу я подивилася інші напрямки. Зі столиці в Одесу можна виїхати різними поїздами – від самого просто плацкарта до комфортного Інтерсіті. Ціни на квитки від 155 гривень. Експрес 2 клас – від 400 до 600 гривень (залежить від дня і часу відправлення).
А ось Харкову з квитками на Одесу теж не сильно везе – там теж в основному квитки у вагони “люкс” за 2000 гривень. Але іноді трапляються купе за 700-800 гривень з цілком зручним нічним графіком.
Жителям Чернігова пощастило більше. Я знайшла один поїзд, на 13 серпня з доступними квитками – 430 гривень купе, і плацкарт – за 242 гривні. Ні до цієї дати, ні після – ні поїздів, ні квитків. Але думаю, що з Чернігова нещасні пасажири будуть їхати в Одесу через Київ.
Я як би не проти пересадок, але такої кількості запізнень поїздів, як в останні місяці, я теж давно вже не пам’ятаю. Є великий ризик заночувати на вокзалі в Жмеринці або у Вінниці, або приїхати в проміжний пункт із запізненням на пару годин, коли поїзд на Одесу вже давно поїхав.
Так от, дорога Укрзалізниця, ти зрозумій – реально задовбало вже. Ці вікна, які не відкриваються в пекельну спеку і забиті цвяхами. І ці ж вікна, з яких нещадно дме взимку, в мороз. Відсутність кондиціонерів у вагонах з цінами на квитки, як ніби вони там є. Ці “люкси”, які чи трохи краще, ніж купе у фірмовому вагоні, але з ціною як за літак. Ці жахливі туалети, це часом і місцями – хамське обслуговування. Ці дивні графіки курсування поїздів – хаотичні та незрозумілі. І це ставлення до пасажирів, як ніби це ми працюємо на благо Укрзалізниці, а не навпаки – ось все це, сильно задовбало.