У вівторок, 15 лютого, традиційно відзначається свято Стрітення Господнього. Про історію та традиції цього свята – читайте у матеріалі Realist.online.
Стрітення: історія свята
Стрітення розшифровується як зустріч, радість. Свято присвячено принесенню немовляти Ісуса до Єрусалимського храму, де його зустрів 300-річний старець Симеон. За переказами, це сталося на сороковий день після Різдва.
Ангел обіцяв Симеону, що той житиме, доки не зустріне Спасителя людства. У немовляті Ісусі Симеон одразу визнав Месію. Праведний старець вважається свідком Божественного походження Христа.
“Чому Симеон і Анна сподобилися зустріти Спасителя і пізнати в Немовляті – Христа? Тому, що вірили в обіцяне Богом, служили Господу молитвою і добрими справами, вірою і правдою, за що і названі праведними”, – зазначають у ПЦУ.
Свято символізує зустріч Старого Завіту з Новим Завітом, зустріч людей Старого Завіту з Месією та, за народними віруваннями, зустріч зими та весни. Воно є одним із найважливіших для православних християн та греко-католиків свят.
Стрітення: традиції свята
У свято Стрітення Господнього у храмах проводяться урочисті богослужіння. Удома християни влаштовують святкові обіди, разом моляться. Віруючим радять пробачити кривдників та попіклуватися про близьких. Прибирати та важко працювати не варто – це велике свято. Також не можна сваритись.
Цього дня християни освячують церковні свічки. Вважається, що такі свічки захищають будинок від пожежі, блискавки та грому. Також їх запалюють при тяжких пологах.
Крім того, на Стрітення освячують воду, яку цінують нарівні з водохресною. Вважається, що вона має цілющі властивості. Стрітенською водою омивають хворе місце або рану.
Свято нерідко збігається з Масляною, тому існує народна традиція пригощатися млинцями цього дня, святкуючи наближення весни. Після свята люди беруться за весняні роботи — готують ґрунт та прибирають у садах.