Масові суди над ухилянтами: майже всі отримують однакове покарання – до чого готуватись

Подробиці

Які покарання отримують ті, що ухиляються від служби і як аргументують свої дії
Майже щодня в Україні судять ухилянтів – в різних регіонах, людей різного віку та соціального статусу. Проте левова частка підсудних отримують одне типове покарання. І хоча воно доволі “м’яке”, це не звільняє від повторної мобілізації. Про це йдеться в матеріалі unian.

Житель міста Полонне на Хмельниччині, певно, міг би не потрапити на очі представникам військкомату, якби не вчинив кримінального злочину. З матеріалів його справи вимальовується така картина: одного серпневого ранку чоловік так зголоднів і бажання щось з’їсти було настільки сильним, що він не вигадав нічого кращого, ніж проникнути в місцевий бар “Сакура”, де вже за 15 хвилин його затримала поліція.

“Посварився з дівчиною, через це вжив спиртне і захотів їсти”, – зізнався затриманий.

Але правоохоронці не дали йому навіть поснідати – чоловік одразу після допиту відправився на ВЛК, на якій був визнаний придатним до військової служби. Дехто в Україні вважає, що після цього військовозобов’язаному є тільки один шлях – на фронт, але це не так. Повістка чоловіку прийшла лише за місяць. Він проігнорував. Потім була ще одна повістка, і ще одна… Врешті, чоловіка судили і за незаконне проникнення, і як ухилянта. Але це не є приводом для звільнення від мобілізації в майбутньому.

“Дані щодо наявності проблем із законом в обов’язковому порядку встановлюються ТЦК. Деякі обставини можуть бути визнані достатніми для звільнення від мобілізації, наприклад, наявність непогашеної судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. У разі розгляду судом кримінального провадження щодо військовослужбовця, суд, скоріш за все, зупинив би провадження у справі до звільнення підсудного із лав ЗСУ, а дана особа продовжила б військову службу”, – розповів УНІАН адвокат, кандидат юридичних наук Володимир Пищида.

Цікаво, що у судовому засіданні обвинувачений, про якого мова, вину визнав, хоча з обмовкою: “Відмовляюсь йти вбивати людей, оскільки це не дозволяє віра”. Та відношення обвинувачуваного до “Свідків Єгови” у минулому суд до уваги не взяв. У підсумку – вирок: три роки позбавлення волі.

Це, до речі, скоріше рідкість. Адже більшість ухилянтів отримують умовні терміни.

“Віра не дозволяє”

“Віра не дозволяє” – доволі розповсюджене твердження у судах. Наприклад, саме на цьому наполягав мешканець Слов’янська (Донецька область), який з початком повномасштабної війни переїхав до Івано-Франківська. 30 травня 2022-го він став на облік як ВПО, пройшов ВЛК, і вже 1 червня отримав повістку. Від військкомів чоловік не бігав, сам прийшов на призовну дільницю, але сказав, що відмовляється служити через релігійні переконання: “Понад 20 років тому постановив собі не брати зброю у руки”. Проте писати заяву про заміну військової служби альтернативною у місцевій службі Соцзахисту він не став…

Чтайте також:  Олег Ляшко хоче через суд скасувати рішення Податкової служби про обов'язок сплатити пів мільйона податків

Судовий процес пройшов відносно швидко. 15 вересня 2022 року суд виніс вирок – позбавлення волі на строк один рік.

Зауважимо, стаття 336 ККУ “Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період” карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. Проте, як у зазначеному випадку, судді можуть призначати покарання нижче від найнижчої межі.

Але на цьому історія переселенця-відмовника не закінчилась. Він не погодився з вироком суду, пройшов через апеляцію та касацію, й врешті… виграв. Річ у тім, що суд першої інстанції мав перевірити реальність підстав для проходження альтернативної служби. Але це стало приводом провести повторне слухання.

Вагомих доказів, що підсудному віра забороняє служити в бойовій частині, не знайшли, і 13 грудня 2023-го він отримав новий вирок – три роки позбавлення волі, але вже умовно. Переселенця звільнили від відбування покарання з випробуванням строком у півтора роки.

“Далеко не всі релігійні організації, не всі церкви мають вчення про пацифізм, вчення про те, що послідовнику цієї конфесії не можна тримати у руках зброю, примати участь в бойових діях. Ба більше, всі основні конфесії, представлені в Україні, дозоляють вірянам захищати батьківщину. Якщо ми звернемось до священних текстів, до Біблії та Священного Корану, ми знайдемо прямий Божий наказ у разі необхідності бути воїнами-захисниками, – розповідає один з мусульманських духовних лідерів України, військовослужбовець ЗСУ Саід Ісмагілов. – Якщо вірянин належить до конфесії, яка наполягає, що захищати батьківщину зі зброєю в руках неможливо, у ЗСУ є велика кількість робіт, обов’язків, які не передбачають безпосередню участь у бойових діях. Потрібні водії, завскладами, медики, фахівці з кібербезпеки, треба копати окопи і так далі. Мобілізувати треба усіх. Батьківщину мають захищати всі”.

“Лікування сина” та “зачаття дитини”

Звичайно, у судах розповідають не лише про “віру”. Наприклад, колишній житель Макіївки розповідав у суді Черкас, як вони з дружиною втратили житло, роботу, як зараз живуть на орендованій квартирі, і працює лише він один, що старший син досить серйозно хворіє, його не можливо віддати до дитячого садочка… Натомість мешканець Львівщини чесно зізнавався суду міста Стрий, що злякався, що ніколи не тримав у руках зброї, психологічно не готовий. Крім того, одним з його аргументів в суді стало те, що вони з дружиною вже тривалий час проходять вартісне лікування задля зачаття та народження дитини, й він не хотів би переривати процес.

Обидва чоловіки отримали три роки “умовно”. Як вже зазначалося, такий вирок є доволі поширеним. Судячи з Реєстру судових рішень, за крадіжку гаманця можуть дати більше. Крім того, деякі судді вважають, що навіть умовний термін – багато для ухилянта. Наприклад, 11 серпня 2023 року у місті Ківерці (Волинська область) суд обрав м’якший вид покарання, навіть не зазначений в санкції статті за ухилення від військової служби – штраф 51 тис. грн.

Чтайте також:  Тікають, щоб насолити батькам. На Харківщині щодня шукають по дві зниклі дитини

Річ у тім, що при призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки, тяжкість вчиненого злочину, дані про особу. Вважається, що ухилення від служби – не тяжкий злочин, адже ухилянт “не загрожує життю інших”, “збитки вчиненим кримінальним правопорушенням завдані не були” і так далі.

Такі засуджені практично повертаються до свого звичайного життя, їм треба періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

“Був би резерв – наступ на Авдіївку вже б закінчився”

На відміну від юристів, військові бачать, яку загрозу несуть ухилянти. Тема укомплектованості підрозділів Сил оборони України, звісно, табуйована, але навіть за інформацією з відкритих джерел можна спробувати зробити висновки.

“На фронті ситуація дуже складна зараз. І складна вона саме за недостатньої кількості піхоти по підрозділах… Ті кроки що робляться (вже понад два місяці ЗСУ стоять майже без резервів і з неукомплектованими підрозділами) не є швидкими, – пише військовий волонтер та блогер Олександр Карпюк “Serg Marco”. – …Як можна бути ефективним, коли ти прийшов зі своїм підрозділом в зиму, в тебе багато санітарних втрат по підрозділах суто по погоді, і позицію, яку треба тримати десятьом бійцям, тримає четверо, а на ротацію повинні прийти взагалі троє, бо інші вже або чергували, або санітарні, або поранені… Був би резерв – наступ на Авдіївку закінчився би ще до Нового року”.

В таких умовах необхідність нових правил мобілізації та посилення покарання для ухилянтів стає неприємною для багатьох реальністю.

“Обмеження суперечать Конституції”, – вважають у спільноті ухилянтів.

І, з одного боку, умовні терміни, які вони можуть отримати за ухилення від служби, додають таким людям впевненості. Проте варто пам’ятати, що повторне ухилення від мобілізації порушує правила іспитового строку та автоматично перетворює “умовні” три роки на цілком реальні.

Крім того, нічого не заважає судам почати уникати практики умовних термінів, тим більше таких прецедентів достатньо. Адже м’яке покарання, очевидно, множить “касту ненароджених для війни”, а мета покарання – запобігання новим кримінальним правопорушенням.

Та головне: ЗСУ – не Титани, а живі люди, яким потрібна ротація, потрібний відпочинок. Втома, що накопичилися за місяці (а для багатьох за роки) не може не породжувати помилки й критичні ситуації… Не можна вважати нетяжким злочином те, що приводить до важких наслідків на фронті та у тилу.